Південна Америка
|
|||
|---|---|---|---|
| Площа (включаючи острови) | 17 757 000 км² | ||
| Площа островів | 150 000 км² | ||
| Довжина берегової лінії | 28 6700 км² | ||
| Середня висота над рівнем моря |
580 | ||
| Найбільша висота над рівнем моря |
(г. Агонкагуа) 6 960 | ||
| Найменша висота над рівнем моря |
—35 м (рівень оз. Салінас-Чікас) | ||
| Найпівнічніша точка | мис Галінас 12°25' пн. ш., 71°35' сх. д. |
||
| Найпівденніша точка | мис Фроуед 53°54' пн. ш., 71°18' сх. д. |
||
| Найзахідніша точка | мис Кабу-Бранку 7°09' пн. ш., 34°46' сх. д. |
||
| Найсхідніша точка | мис Паріньяс 4°45' пн. ш., 81°20' сх. д. |
||
| Чисельність населення: | — млн. мешканців | ||
| Густота населення: | — осіб/км² | ||
Півде́нна Аме́рика - материк у західній півкулі, південна частина Американського континенту
Зміст |
Сполучена з Північною Америкою Панамським перешийком; від Антарктиди відокремлена протокою Дрейка; 17,8 млн. км² суцільний континент (півострови і острови - 1% площі); протяжність з півночі на південь - 7,4 тис. км, із заходу на схід - 5,2 тис. км; середня висота поверхні 655 м, найвища точка в Андах (Аконкаґуа, 6960 м), найнижча - в солончаку Салінас Чикас (42 м нижче рівня моря); понад 49% поверхні має висоту до 300 м, лише 8,5% - понад 2000 м; вздовж західного узбережжя тягнуться гори Анди з діючими вулканами: Льюльяйльяко (6723 м - найвищий на земній кулі), Котопахі, Санґай і Пірашу; на сході від Анд низовини: Оріноко, Амазонська (найбільша на земній кулі), Болівійська і Ла-Платська; у східній частині континенту розташоване Бразильське плоскогір'я, в північно-східній - Ґвіанське, на півдні - Патаґонія; в Південнії Америці є всі кліматичні зони південної півкулі: від екваторіальної на півночі, далі тропічної, субтропічної, зони помірного клімату і субполярної зони на крайньому півдні; в Андах гірський клімат; найбільша за поверхнею басейну і водними ресурсами - ріка Амазонка; озера Маракайбо, Патус, Тітікака, Поопо. В басейні Амазонки вологі вічнозелені ліси, на височинах - сухі ліси і чагарники, савани; в центральній частині Анд рослинність пустель і напівпустель, у Патаґонії - степи, на крайньому півдні Вогняної Землі - субарктична тундра; багата фауна; в Південній Америці живе 5,6% населення світу: індіанці (головним чином в районі Анд), білі європейці та чорні африканці, мулати, метиси і самбо; значна частина території безлюдна (переважно басейн Амазонки); найгустіше заселене східне узбережжя; 2/3 населення проживає у містах; міські агломерації: Сан-Паулу, Ріо-де-Жанейро, Буенос-Айрес.
Південна Америка, четвертий за розмірами материк, майже в два рази більший за Європу (13% поверхні суші Землі), що простягнувся до півдня від Центральної Америки; площа 17864 тис. кв. км; найбільші міста (населення більше 3,5 млн) Буенос-Айрес, Санто-Паулу, Ріо де Жанейро, Богота, Сантьяго, Ліма, Каракас; рельєф: займаючи південну частину суші в західній півкулі, Південно-Американський континент простягнувся від Пойнт Галлінас на Карибському узбережжі Колумбії до мису Горн на південному краї острова Горн, що знаходиться поруч з Вогненною Землею. Сама південна точка суші - мис Фровард на півострові Брунсвік, південне Чилі. Максимальна ширини континенту (5120 км) між Пойнт Паріньяс (Перу) на заході і Пойнт Кокейрос до півночі від Ресіфі (Бразилія) на сході; 5/6 континенту лежить у південній півкулі, а 2/3 у межах тропіків; особливості: озеро Тітікака (саме високогірне судноплавне озеро у світі), Ла Пас (сама високогірна столиця світу), пустеля Атакама, руїни інків у Мачу Пікчу, ріки: Амазонка (найбільша у світі і друга по довжині), Парана, Мадейра, Санто-Франциско, Пурус, Парагвай, Оріноко, Арагуайа, Негро, Уругвай; Найвищий водоспад у світі - Анхель (р. Чурун) ; виробництво: 44% світового виробництва кави (Бразилія, Колумбія), 22% какао (Бразилія), 35% - цитрусових фруктів, м'яса (Аргентина, Бразилія), соєві боби (Аргентина, Бразилія), бавовна (Бразилія); Аргентина є другим у світі виробником соняшника, Бразилія - найбільший у світі виробник бананів, другий у світі виробник цинку і третій - марганцю, тютюну і манго; Перу другої у світі виробник срібла, Чилі найбільший у світі виробник міді; населення: 285 млн. (1988), щорічний рівень приросту з 1980 по 1985 склав 2,3%.
Див. Природа Південної Америки
На тер. Півд. Америки розташовані 12 держав: Аргентина, Болівія, Бразилія, Венесуела, Гайана, Колумбія, Парагвай, Перу, Сурінам, Уругвай, Чилі і Еквадор, а також Гвіана (заморський департамент Франції з 1946) і Фолклендські (Мальвінські) о-ви, що належать Великобританії. У господарстві більшості з них значна роль належить аграрно-сировинному сектору, включаючи видобуток мінеральної сировини і палива, лісову пром-сть, с.г. Нові індустріальні країни – Аргентина, Бразилія та Венесуела. Найменш розвинені - Гвіана, Парагвай, Болівія, Гайана, Сурінам і Еквадор; проміжне положення займають Колумбія, Чилі, Уругвай і Перу.
Велику роль в економіці більшості країн Півд. Амер. відіграє гірничодоб. пром-сть. Її частка у ВВП нв кінці ХХ ст. коливається від 1% (Бразилія), 1,5% (Колумбія), 2,5% (Аргентина) до 8% (Болівія), 9-10% (Сурінам, Гайана, Чилі, Перу, Еквадор) і 16% (Венесуела). Частка гірн. пром-сті в загальному пром. виробництві вища: від 4,5% для Аргентини до 25-30% для Болівії і Венесуели; в Перу і Чилі гірн. пром-сть - осн. галузь пром. виробництва. При цьому Венесуела, Колумбія, Аргентина та Еквадор видобувають г.ч. енергетичну, а Болівія, Гайана, Сурінам, Перу, Чилі, Бразилія – металічну сировину. Значна частина сировини, що добувається і паливо переробляється на місці, в той же час значна частина зал. руди і бокситів експортується в сирому вигляді. Частка внутр. споживання металів відносно невелика. Енергетична сировина, передусім нафта, забезпечує 80-90% загальної вартості експорту сировини і палива, понад 90% експорту гірничо-металургійного виробництва забезпечують мідь, залізо, боксити, олово, свинець і цинк, срібло, вольфрам, молібден і стибій.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
