Телескоп — оптичний прилад, для спостереження віддалених об'єктів. Термін телескоп також може вживатись для позначення астрономічних приладів для спостережень електромагнітних хвиль невидимих для людського ока (інфрачервоні, ультрафіолетові, рентгенівські, гамма- і радіотелескопи), а також для реєстрації відмінного від електромагнітного випромінювання (нейтринні та гравітаційні телескопи).
Зміст |
Оптичні телескопи поділяються на два типи — рефлектори і рефрактори.
Рефрактор — це прилади у якому, в якості об'єктива використовується лінза («рефракція» — зміна напрямку руху, заломлення хвиль).
Рефлектор, на відміну рефрактора для концентрування електромагнітного випромінювання використовує дзеркало («рефлекція» чи «рефлексія» — відбивання хвиль від поверхні).
Певним виключенням, що порушує цей строгий поділ є телескоп Максутова, де об'єктивом служить система меніска і дзеркала.
Першим оптичним приладом для астрономічних спостережень був телескоп-рефрактор схеми Галілея (початок 17-го століття). Найпростіший телескоп схеми Галілея складаєтся з двох лінз — об'єктивом служить двосторонньо ввігнута лінза (розсіююча лінза), а окуляром двосторонньо випукла лінза (збірна лінза).
Сучасні астрономічні телескопи є переважно рефлекторами. Це пояснюється потребою побудови приладів з об'єктивом великого діаметру (для збільшення світосили приладу і вищої роздільної здатності). При створення великіх лінз проявляються об'єктивні обмеження (найбільший збудований рефрактор мав діаметр од'єктиву один метр). Крім того лінзові об'єктиви мають значні оптичні аберації, основні з яких хроматична і сферична. Обох цих аберацій позбавлені дзеркала, що мають форму параболоіда обертання.
Радіо телескопи являють собою направленні антени, які найчастіше мають параболічні форми.
Розташування і апертура найвідоміших телескопів-рефракторів.
