Ра́бство — насильницьке підпорядкування однієї людини іншою або однієї групи людей іншою групою людей. Відповідно раб — людина, що знаходиться у власності інших людей. У раба немає особистих прав власності, його можна продати, убити. Рабство відоме з доісторичних часів. З часом поступово рабство як масове явище відмерло в більшості скільки небудь розвинутих та густонаселених країн, в інших воно було заборонене внаслідок внутрішньої боротьби чи під впливом сусідів. Втім рабство й досі існує в деяких відсталих куточках світу, а як нелегальне явище в певній мірі і в більшості країн світу взагалі.
Одним з історично останніх прикладів масового класичного (легального та відверто декларованого рабства) було рабство негрів в європейських колоніях, переважно в Америці в 16-19 століттях. Мільйони африканців вивозилися з континенту в інші країни і використовувалися як безкоштовні знаряддя праці, працюючи на плантаціях, а пізніше на мануфактурах. Багато з них швидко вмирали, але все одно вигода від подібної експлуатації була величезною. Рабство в Британській імперії було заборонено в 1833, у США наприкінці Громадянської війни 1861—65, але й далі нелегально існувало в деяких країнах.
У сучасному розумінні термін «рабство» інколи використовується для позначення суміжних категорій насильницького примушення людей для виконання певної роботи. В цьому розумінні правозахисні організації розробили певні критерії визначеня сучасного рабства. Згідно ним, критерії для визначення людини як раба такі:
 |
Ця стаття не містить посилань на джерела.
Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні джерела. Матеріал без джерел може бути підданний сумніву та вилучений.
|
 |
Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
