Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
- Цей термін має також інші значення
Рі́вне (до 1991 Ровно) — місто обласного значення в Україні, обласний центр Рівненської області, центр Рівненського району Рівненської області.
Населення 247 870 мешканців (оцінка 2005). Географічні координати: 50°37' пн. ш., 26°15' сх. д.
Місто розташоване на річці Устя.Через місто проходить автошляхи Київ—Житомир—Рівне—Дубно—Львів-Чоп (М06, частина E40), Рівне—Луцьк—Устилуг (М08) і Старокостянтинів - Острог - Здолбунів -Рівне—Сарни—Житковичі (Білорусь) (М21).
Машинобудування, хімічна (ВО "Азот"), легка, харчова промисловість. 3 вузи, 2 театри. Історико-краєзнавчий музей. Успенська дерев'яна церква (XVIII ст.). Памятник жертвам фашизму (1968), Меморіал військової слави (1975). Відоме з 1283 року. Магдебурзьке право з 1492 року. Статус міста з 1939 року.
[ред.] Історія
Одна з версій прапора міста
[ред.] До XIV ст.
- 1434 — відповідно до грамоти литовського князя Свидригайла (Свидригелла) Ольгердовича Рівне передається у володіння луцьких шляхтичів Дичків
- 1461 — Івашко Дичко продає Рівне "за 300 кіп широких грошей чеської лічби" князю Семену Васильовичу Несвіцькому, представнику русько-литовської династії Гедиміновичів.
- 1479 — після смерті князя Несвіцького Рівне стало власністю його дружини Марії Несвіцької, яка стала іменувати себе княгинею Рівненською.
- 1481 — на одному з насипних островів річки Усті, княгинею Марією збудовано замок із дубових колод, який обнесено оборонними ровами
- 1492 — польський король Зиґмунт та великий князь литовський Казимир Ягайло надали містечку магдебурзьке право (право на самоврядування)
- 1496 — татари взяли місто в облогу, яка була знята лише після того, як панство, що переховувалось у замку, сплатило викуп
- 1500 — княгиня Марія Несвіцька отримала для міста привілей на щорічний ярмарок на свято Семена Літопроводця
- липень 1507 — король Зиґмунт Королівською грамотою надає княгині Марії право вічного володіння замком та містом
- 1508 — пожежа в замку; розпочато будівництво нового замку
- 1518 — після смерті княгині Несвіцької Рівне переходить у власність князів Острозьких
- 1521 — Рівне з околицями та ближніми селами відходить до Iллi Острозького
- 1538 — Ілля Острозький одружується з позашлюбною донькою короля Сигізмунда Беатою Костелецькою
- 1539 — після смерті Іллі Острозького Рівне "під заклад" переходить у спадщину Беаті Костелецькій.
- 1548 — княгиня Костелецька будує костел у Рівному
- 1554 — на географічній карті Європи фламандського картографа Герарда Меркатора (1512—1594) серед 29 населених пунктів Волині позначене місто Рівне
- 1556 — у Рівному з'являються перші поселення єврейських родин, які займаються переважно торговельними справами.
- 1563 — Рівне згадується у вересневих переговорах російського царя Івана IV (1530—1584) з послами польського короля Сигізмунда-Августа (1520—1572) про повернення Росії захоплених Литвою міст
- 1565 — місто переходить у власність Альбрехта Ласького.
- 1565—1575 — судова тяганина за право володіння містом; часті пограбування Рівного
- 1569 — за Люблінською унією Рівне підпорядковується Луцькому повіту. Знищення міста татарами, спалення церкви та костелу.
- 1574 — Королівською грамотою місто знову проголошене володінням князя Костянтина Острозького
- 1575 — за свідченням німецького історика і географа А.Гушинга в місті налічується 543 будинки
- 1583 — перша згадка про річку Устю (інша назва — Оствиця)
- 1606 — Анна Острозька (вдова Олександра Костянтиновича Острозького) відбудовує костел
- 1614 — над містом влітку пронеслася велика буря, під час якої "людей носило поверх дерев, інших мертвих" знаходили у різних місцях
- 1617—1619 — татарські набіги, спалення замку
- 1620 — як посаг місто переходить до рук князя Томаша Замойського (1594—1638); в Рівному налічується понад 200 будинків
- 1621 — містом володіє донька князя Олександра Острозького Катерина, дружина Т. Замойського
- 1624 — пожежа в Рівному нищить майже все місто
- 1625 — підготовка угоди Речi Посполитої з козаками Запорозької Січі в Рівненському замку Замойського
- 1629 — складено акт із достеменним описом міста, де зафіксовано, що в Рівному є 505 будинків, 10 вулиць (Замкова, Шкільна, Дубенська, Литовська та ін.) і проживає понад 3 тисячі мешканців (у Києві в той час було 18 тисяч мешканців)
- 1634 — король надає привілеї місту на проведення ярмарку
- 1636 — перше свідчення про написання у місті літературного твору. Це вірш "Лямент о утрапеню мещан острозких", присвячений українському митрополиту Петру Могилі (1596—1647), підписаний криптонімом "М.Н."
- 1637 — облаштування першого в місті шпиталю на кошти Томаша Замойського
- 1640 — спустошення Рівного татарами
- 1642 — місто стає власністю князів Конецпольських; на документах, датованих 15 липня 1642 року, зберігся відтиск печатки міста
- 1648 — козацько-польська війна на Волині; спустошення Рівного загоном Колодки
- літо 1651 — Рівненщина стає центром визвольної боротьби українців під проводом Богдана Хмельницького
- 9 лютого 1667 — за Андрусівським миром місто переходить під владу Польщі
- 1667 — великий мор у Рівному, загинуло 1600 осіб
- 1680 — спустошення Рівного загоном українських козаків
- 1691 — пожежа, внаслідок якої місто було майже повністю знищене
Успенська Церква та Дзвіниця
- 1706 — у ході російсько-шведської війни Рівне було зруйноване та зайняте військами Карла XII, який у червні побував у місті
- 1706—1707 — захоплення міста російськими військами та розквартирування їх у місті та околицях
- 1723 — Рівне переходить у власність польських шляхтичів Любомирських. Володарем Рівного стає Юрій (Єжи) Любомирський. У XVIII ст. князі Любомирські були найбагатшим магнатським родом на Волині, а часами і в цілій Польщі.
- 1728 — розпочато будівництво замку
- 1738 — Станіслав Любомирський (бл. 1704—1793) відбудовує в Рівному мурований замок-палац
- 1750 — у місті налічується 683 споруди, в тому числі 313 в передмістях, які облаштовуються за національною та соціальною ознакою (були німецька та єврейські вулиці, квартали міських урядників, духівництва, ремісників, тощо); працює млин та лісопильне підприємство
- 1755 — ведеться активне будівництво, в місті налічується понад 700 будинків, населення зростає
- 1756 — завершення будівництва і освячення Свято-Успенської (Омелянської) церкви в Рівному. За легендами в цій церкві молився Іван Гонта.
- 1760 — варшавський архітектор Тоушер модернізує палац Любомирських у стилі рококо, зводиться перша мурована єврейська синагога
- 1765 — Тоушер складає план міста
- 1770 — епідемія чуми у місті, закладення пам'ятника-колони на честь Божої Матерi як рятівниці від мору
- 1775 — будівництво мурованого костелу
- 1778 — місто отримує привілей короля на чотиритижневий ярмарок
- 1780 — князь Юзеф Любомирський підтверджує права євреїв та дозволяє будівництво дерев'яної синагоги
- 1781 — будівництво дерев'яного Святовоскресенського собору на місці старенької церкви
- 1785 — збудована уніатська каплиця на кладовищі Волі
- 1792 — у Рівному побував національний герой Польщі генерал Тадеуш Косцюшко, який приїздив до тодішньої господині рівненського палацу Людвіки Любомирської — предмету свого юнацького кохання.
- 23 квітня (4 травня) 1793 — внаслідок другого поділу Польщі Рівне переходить до Росії; до міста входять російські війська під командуванням М. Кречетнікова.
- 29 серпня (9 вересня) 1793 — Рівне набуває статусу повітового центру в складі новоутвореного Волинського намісництва (з 1797 року — губернії)
- 1804 — Рівне та його околиці спустошує нашестя сарани; неврожай і голод у місті
- 1805 — починає діяти двокласна початкова школа, заснована Тадеушем Чацьким; пожежа у місті
- 1815 — остання, особливо вишукана перебудова палацу Любомирських
- 1836 — початок будівництва гімназійного корпусу неподалік від палацу Любомирських
- 1839 — із Клеваня до Рівного переведено класичну гімназію. 24 липня розпочинає роботу Рівненська гімназія.
- 1844—1845 — у Рівненській гімназії старшим викладачем працює видатний історик, письменник та політичний діяч Микола Костомаров
- 1848 — споруджено каплицю св. Степана на кладовищі Грабник
- 1849 — згідно перепису населення в місті проживає близько 3000 мешканців
- 1856 — епідемія холери в місті; біля пам'ятника-колони на честь Божої Матерi вивішено незгасиму лампаду
- 1857 — прокладання через Рівне шосе Київ—Берестя
- 1858 — початок будівництва мурованого костелу за пожертви князя К. Любомирського
- 1861 — російська селянська реформа; Рівне починає швидко зростати і його населення становить 3294 мешканці
- 1862 — у місті відкрито телеграф
- 1863 — відкриття в Рівному жіночої гімназії; арешт діячів польського повстання
- 1865 — реформування Рівненської гімназії із класичної в реальну
- 1866—1871 — у Рівненській гімназії навчається видатний письменник В.Г. Короленко
- 11 серпня 1867 — у місті перебуває видатний український композитор Микола Лисенко
- 1868 — розпочато будівництво костелу св. Антонія (нині зал органної музики)
- 1871 — смерть і захоронення в Рівненському костелі князя Казимира Любомирського; влітку в місті перебуває видатний науковець та політичний діяч Микола Драгоманов
- 1872 — гімназію перетворено в реальне училище, яке діяло до 1922 року
- 12 травня 1873 — відкрито залізничне сполучення через місто (Київ—Берестя), відкрита залізнична станція Рівне, налагоджено сполучення з прикордонним Радивиловом
- 1877 — збудовано та освячено військовий шпиталь
- 1880 — у Варшаві виходить нарис Т. Стецького про Рівне "Miasto Równe"
- 12 червня 1881 — велика пожежа в місті; згоріла соборна Воскресенська церква, 800 дворів, поштамт
- 30 серпня 1890 — розпочато будівництво парафіяльного костелу та Свято-Воскресенського собору (архітектор Дейнека)
- 1891 — пожежа в західній частині міста; згоріло понад 300 будинків
- 8 (20) жовтня 1895 — освячення та перше богослужіння в новозбудованому православному соборі
- 1896 — спорудження в місті євангельсько-лютеранського молитовного будинку
- 1897 — за даними всеросійського перепису населення в Рівному мешкають 24752 людини, працюють 23 дрібних підприємства
- 90-ті роки XIX століття — у місті будується військове містечко
- 1899 — завершення будівництва парафіяльного костелу св. Антонія
- 7 жовтня 1900 — освячення костелу св. Антонія
- 1905 — революційні виступи рівнян
- 1906 — засновано перший в Рівному музей
- 2 лютого 1908 — на місті згорілого театру Л. Зафраном збудовано новий театр на 17 лож, 18 рядів крісел, 2 ряди балкону та 3 ряди галереї
- 1909 — місто відвідує видатний учений Володимр Вернадський; Зафран розпочинає будівництво першої електростанції
- 1910 — розпочинає роботу пивзавод "Бергшльос".
- квітень 1911 — відновлення автобусного сполучення (3 пасажирські автобуси та 1 вантажна машина) Рівне—Корець—Новоград-Волинський—Житомир
- 1912 — уведена в дію перша електростанція; перший політ моноплану над містом
- 1914 — початок Першої світової війни. Мобілізація чоловічого населення Рівного. У жовтні Рівненський військовий шпиталь відвідує Російський імператор Микола II із сестрою — Великою Княжною Ольгою Олександрівною.
- 1915 — часткова евакуація міста під час відступу російських військ
- 1916 — перед наступом російських військ місто відвідують імператор Микола II і генерал Брусилов.
- 1917 — рівняни разом із військовими вперше вільно відзначили свято 1 травня; підтримка рівнянами Центральної Ради та більшовицького уряду
- 1918 — окупація міста німецько-австрійськими військами
- 1919 — українська влада в місті; Рівне — тимчасова столиця УНР. Відступ українських військ під проводом Петлюри. Влада більшовиків. Окупація Рівного польськими військами.
- 1920 — повернення більшовицької влади після прориву I Кінної армії Будьонного; повернення польської армії
- 1922 — польська влада дає дозвіл на відновлення діяльності Рівненської повітової «Просвіти»
- 1923—1940 — діяльність у місті відомого польського вченого та освітянина Якуба Гофмана
- 1927 — пожежа в замку Любомирських. Продовження руйнації пам'яток старовинної архітектури. Реставрація костелу св. Антонія.
- 30 квітня 1929 — офіційна ліквідація Рівненської «Просвіти»
- 11 березня 1930 — польська поліція проводить репресії проти учасників Шевченківської академії в театрі Зафрана
- 1933 — з'їзд преси в Рівному. Українське населення збирає пожертви для допомоги голодуючим Радянської України. Закладено новий Міський парк на Грабнику.
- 17 вересня 1939 — відповідно до пакту Молотова-Ріббентропа західноукраїнські землі відійшли до СРСР; до міста входять частини Червоної армії
- 4 грудня 1939 — Указом Президії Верховної Ради СРСР утворено Ровенську область у складі Української РСР із центром у місті Рівному
- 1939 — засновано музично-драматичний театр імені Островського
- 28 червня 1941 — бомбардування та окупація міста німецькими військами
- 3 липня 1941 — створення міської управи, головою міської управи став фармацевт Полікарп Бульба, професора гімназії Івана Сав'юка було призначено другим посадником, правника Сергія Іллюка — першим членом управи, Назара Шевчука — другим
- 20 серпня 1941 — значну частину українських земель було включено до складу так званого Райхскомісаріату «Україна» з центром у Рівному, комісаром України призначено гауляйтера і оберпрезидента Еріха Коха
- 10 березня 1942 — німецькою адміністрацією спільно з фірмою Центрального емісійного банку Украни було випущено для грошового обігу «окупаційні гроші» — вісім банкнот номіналом в 1, 5, 10, 20, 50, 100, 200 та 500 карбованців; в анотації був текст: «Рівне 10 березня 1942. Центральний емісійний банк Україна.»
- 1941—1942 — винищення близько 90 тис. рівнян
- 1943 — замахи на німецьких офіцерів радянським партизаном-розвідником Миколою Кузнецовим.
- 2—5 лютого 1944 — Рівне визволене від німецьких загарбників частинами Радянської армії. Розпочинається відбудова господарства міста.
- 1945 — співробітники НКВС у січні влаштовують публічну страту вояків Української повстанської армії
- 1947 — узимку зруйновано пам'ятник Сталіну в Рівному (район нинішньої Театральної площі)
- 1950 — завершено відбудову зруйнованого війною господарства
- 22 квітня 1952 — зруйновано пам'ятник-колону на честь Божої Матері
- 1954 — із Києва до Рівного переведено меліоративний інститут (Український інститут інженерів водного господарства)
- 1957 — уведення в дію Рівненського заводу високовольтної апаратури
- 1958 — рівняни отримали можливість переглянути першу телепрограму (регулярне телемовлення розпочалось у 1967 році)
- 1959 — відкриття погруддя на могилі учасника громадянської війни Олеко Дундича. Відкриття малої (дитячої) Рівненської залізниці.
- 1960 — завершення будівництва Рівненського обласного музично-драматичного театру ім. Миколи Островського
- 1962 — закриття Свято-Воскресенського собору; закінчення будівництва газопроводу
Свято-Воскресенський собор у Рівному
- 1963 — уведено в дію Рівненський льонокомбінат — гігант легкої промисловості
- 1967 — закінчено будівництво кінотеатру "Жовтень" (сучасна назва — Кінопалац "Україна")
- 1969 — уведено в дію першу чергу заводу мінеральних добрив (сучасний ВАТ "Рівнеазот")
- 24 грудня 1974 — відкрито тролейбусний рух по місту
- 1977 — у Рівному відкрито аеровокзал міжнародного класу
- 1980 — закінчення будівництва першого в місті 14-поверхового будинку по вулиці Київській, 14
- 1983 — урочисте відзначення 700-річного ювілею міста
- 1985 — відкриття монументу Слави
- 1986 — завершення будівництва міського гідропарку — улюбленого місця відпочинку рівнян
- 1990 — Перші демократичні вибори до міської Ради. Розпочато будівництво Покровського собору методом народної будови.
- 11 червня 1991 — ухвалено Постанову Президії Верховної Ради УРСР, згідно якої надалі слід іменувати місто Ровно — Рівне, а Ровенську область — Рівненською. Відразу ж після провалу путчу 25 серпня 1991 року в місті було демонтовано пам'ятник Леніну.
- 17 травня 1994 — Перенесено на вулицю Ясну пам'ятник партизану-розвіднику Миколі Кузнецову, який стояв перед адмінбудинком міської ради. На постаменті цього пам'ятника було встановлено пам'ятний знак "Загиблим за Україну". Демонтовано пам'ятник командиру партизанського загону Д. Медведєву.
- 22 травня 1999 — на майдані Незалежності відбулося урочисте відкриття пам'ятника Т. Шевченку. На площі Короленка відкрито пам'ятник «Загиблим у збройних конфліктах».
- 2002 — За результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 року в Рівному проживають 248 813 тис. осіб (228 тис. осіб у 1989 році). Населення області складає 1173 тис. осіб (в т.ч. 555 тис. чоловіків та 618 тис. жінок).
- 25 серпня 2003 — місто святкує своє 720-річчя. Відкрито колону Божої Матерi. Оновлено фасади більшості будинків на центральних вулицях міста.
[ред.] Персоналії, пов'язані з містом
- Пасічник Ігор Демидович — ректор Національного університету «Острозька академія», доктор психологічних наук, професор кафедри психолого-педагогічних дисциплін, академік Міжнародної слов'янської академії наук та АН ВШ України, заслужений працівник народної освіти України, ветеран праці.
- Шморгун Євген — письменник, видавець, краєзнавець, громадський діяч.
[ред.] Дивись також
[ред.] Види міста (архівне відео)
[ред.] Ресурси Інтернету
Центри адміністративних одиниць України
Рівне - Вибрана стаття
Рівне - Цікавинки
Україна
