Село́ — назва найменшої адміністративно-територіальної одиниці в Україні та Білорусі, одна з найдавніших назв поселень у слов'ян. В Київській Русі — княжий заміський маєток.
На 1 січня 1991 в Україні було 28844 села.
Село (як поняття):
В Україні, країнах бувшого Радянського Союзу та в ряді інших країн при віднесенні якогось населеного пункту до розряду сіл чи міст враховується частка людей, зайнятих в сільському господарстві. В більшості країн, однак, враховується лише загальна чисельність населення. Нормативи у різних країнах різні, однак існує тенденція, що в розвинутих та малонаселених країнах межа, що відділяє села від міст, нижча, а в нерозвинутих та густозаселених - вища. Наприклад у Фінляндії будь-яке поселення, де живе більше 200 осіб — це місто, тоді як в деяких країнах Африки поселення з 20 чи навіть 45-тисячним населенням вважаються селами.
|
|
|
|---|---|
| Хутір • Селище • Село • Селище міського типу • Містечко • Місто • Мегаполіс • Агломерація |
