Срібло — хімічний елемент.
Зміст |
Срібло стало відоме значно пізніше ніж золото, через те що в чистому вигляді зустрічається в природі дуже рідко. Грецькі хроніки приписують відкриття срібла греку Еаку, 1300 до н.е.
Назва пішла від санскритськго слова «аргенос» - ясний. Відомий з глибокої давнини.
У природі зустрічається у вигляді самородного срібла і у вигляді сполук із сіркою та хлором.
Срібло Атомний номер 47,атомна вага 107,88. Благородний метал, стійкий проти корозії нечутливий до кисню. Чисте срібло білого кольору, дуже м’яке, тягуче. Питома вага 10,5 г/см3, точка (температура) плавлення 960,5 С, близьке за своїми властивостями до золота та міді; на повітрі не змінюється, має велику ковкість. Найкраще серед металів проводить тепло та електричний струм. Срібло розчиняється лише у таких кислотах які є окислювачами (азотна кислота, гаряча концентрована сірчана кислота та ін.). У своїх сполуках срібло, як правило, одновалентне. При нагріванні взаємодіє із сіркою. При дії лугів на солі срібла, утворюєтья гідрат закису, який легко відщіпляє воду, даючи азкис срібла Ag2O. Велике практичне значення мають галоїдні сполуки срібла. Під дією світла вони розпадаються, виділяючи металеве срібло; на цьому явищі ґрунтується фотографічний процес. При дії аміаку на нерозчинні солі срібла утворюються розчинні у воді комплексні сполуки. Сплави срібла служать для виробництва домашнього начиння, ювелірних виробів, срібних монет, підшипниковим матеріалом (у авіамоторах), електрчиних контактах, реле тощо.
Як монетний матеріал застосовується з початку 6 ст. д.н.е., тепер – як правило, для ювілейних монет та медалей.
