Стамбу́л (турецькою:İstanbul) - найбільше місто Туреччини, важливий морський порт, великий промисловий та культурний центр Туреччини (населення 16 млн чоловік (2007)). Знаходиться на березі Боспорської протоки має велике міжнародне історичне та культурне значення.
Зміст |
Близько 1000 року до н.е., на місці сучасного Стамбулу існувало поселення Семистра.
У 657 році до н.е. з Мегари прийшли інші колоністи і закріпилися на європейському березі Босфору. Їхній проводир Візас заснував тут поселення, що було названо в його честь Візантій.
У 326 до н.е. імператор Костянтин І переніс столицю Римської імперії у Візантій і перейменував його в Константинополь.
За імператора Юстиніана І (527 - 565) Візантійська імперія досягла найвищого розквіту. У цей час був побудований собор Святої Софії - найбільший у світі на ті часи християнський храм.
29 травня 1453 року після двомісячного оточення Константинополь захопили війська султана Мехмеда ІІ. Місто було перебудовано. Собор Святої Софії було перетворено на мечеть, баню собору увінчав турецький півмісяць. Під новим ім'ям Істанбул (європейськими мовами - Стамбул) місто стало столицею турецької держави. Наприкінці першої світової війни Стамбул був окупований англійськими та французькими військами і влада султана обмежувалася стінами його палацу. Війну за незалежність Туреччини очолив Мустафа Кемаль (Ататюрк). Після перемоги він переніс столицю Турецької Республіки в Анкару.
Стамбул обдарив своєю красою не тільки Туреччину, але й увесь світ, ставши історичною скарбницею, що привертає увагу всього людства. Це місто стало одним з найбільших і привабливі музеїв світу просто неба.
Історія міста сягає сивої давнини, а перші поселення на його території датуються епохою бронзи. У 680 р. до н.е. мегарійці, рятуючись від дорійців, будують на Азіатському континенті Калхедон, а через 20 років, у 660 р. до н.е., колоністи на чолі з командуючим Візантом поширюються і на Європейському боці, а поселення отримує назву Візантія. Унікальне географічне місцерозташування та зручні для торгівлі умови позитивно впливають на економічний і соціальний розвиток Візантії. У 513 р. до н.е. місто опинилося під владою перської імперії Ахеменідів. У 407 році до н.е. воно підпадає під гегемонію Афін, а з 405 р. до н.е. контролюється Спартою. У 227 р. до н.е. тут з’являються кельтські племена галатів, а у 196 до н.е., у роки правління римського імператора Сентіуса Северуса, місто опиняється в кордонах Римської імперії.
У 324-330 р.р. н. е. імператор Константин Великий розгортає на місці невеликого на той час малоазійського містечка Візантії величезне будівництво нової столиці Римської імперії, що отримала назву Константинополь. 11 травня 330 року імператор Константин Великий на церемонії святкування оголошує Константинополь другою столицею світу – “Новим Римом”.
На цей час, під владою імператора Константина, християнство стає державною релігією. Рішенням ІІ Вселенського Собору (381 р. н. е.) за єпископом (патріархом) Константинополя, як єпископом “Нового Риму”, було визнане друге місце “по честі” після єпископа Римського або “Старого Риму” серед інших християнських ієрархів.
У 395 році після смерті імператора Теодосіуса І Римська імперія розпадається і Константинополь стає столицею Східного Риму або Ромейською (Візантійською) імперією, що, на відміну від Західної Римської, зниклої у 476 році, продовжує міцніти та розквітати.
З VII століття через завоювницьку політику арабів давні східні християнські церкви – Олександрійська, Антіохійська, Єрусалимська – занепали і Константинопольському патріарху стала належати керівна роль серед східних ортодоксальних (православних) церков. Саме з Константинополя греко-православне віросповідування поширилося у Південно-Східній і Східній Європі від Болгарії до Київської Русі.
У 1453 році Контантинополь було захоплено турками-османами під керівництвом Мехмеда ІІ. Візантійська імперія припинила своє існування, а на її місці постала деспотична Османська імперія. Самому Константинополю було дано назву Стамбул. Після захоплення оттоманськими турками Єгипту в 1517 році Стамбул стає центром Халіфату та всього ісламського світу.
Протягом існування Візантійської імперії головним кафедральним храмом не тільки цієї держави, а навіть усього православного світу була Свята Софія (Свята Мудрість). Ще у 360 році за велінням імператора Константина на місці майбутньої Святої Софії будується “Мегало Еклесія”, що означає “Велика Церква”, яка періодично руйнується під час пожеж. Імператор Юстиніан вирішує побудувати головний храм християнського світу і це відбувається в 532-537 роках. І на Різдво Христове 26 грудня 537 року віруючі вже молилися у новому величному соборі Святої Софії.
3 червня 1453 р. у п’ятницю султан Фатіх Мехмед, який здійснив перший великий намаз у Святій Софії після захоплення міста, наказав перебудувати її на мусульманську мечеть, виділивши для здійснення цієї перебудови спеціальний грошовий фонд.
Колоністи–магарейці в 660 році до н.е. утворили поселення в європейській частині сучасного міста. Рибалки називали його Візантієм. Потім поселення перейшло у володіння персів, а в IV ст. до н. е. тут запанували греки. Під Римську імперію містечко потрапило вже в 196 році нашої ери, а вдихнув у нього життя імператор Костянтин — у 330 році він розпочав грандіозну розбудову міста, якому дав назву Константинополь. 11 травня того ж року він оголошує Константинополь другою столицею світу, звісно, після Риму. Саме тому це місто називають Другим Римом, або — враховуючи його християнську першопрестольність — Новим Римом.
395 року, після подрібнення Римської імперії, Константинополь стає столицею Візантійської імперії. Фортечні мури міста, збудовані в V ст., збереглися до наших днів.
Після церковного розколу 1054 року Константинополь стає столицею східної гілки християнства. Після 1200 року місто кількаразово грабували хрестоносці.
Турки вперше атакують Константинополь у 1390 році. А з посиленням Османської імперії їм вдається цілком заволодіти містом. У 1453 році султан Мухамед ІІ перейменовує його на Стамбул.
Стамбул розташований в пагорбній місцевості на північному-заході Турції на обох берегах протоки Боспорі з півдні - на березі Мармурового моря. Основна частина міста знаходиться в Європі, менша в Азії. Європейська частина міста розділяється бухтою Золотий Ріг. Площа міста — 1 538, 77 км².
У Стамбулі клімат субтропічний, средземноморський, м'яке й вологий, тепло із провесни до пізньої осені, небо часто затягнуте хмарами (середня температура в січні — від +3 до 9 °C, у серпні — від 20 до 29 °C, температура води — 23 °C). Опадів - 633 мм у рік. Зими дощові, іноді випадає сніг.
Таблиця середньомісячного розподілу температур:
| Місяць | Maximum Temperature | Lowest temperature | Дощові дні | Сонячні дні | ||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Середня | Абсолюта | Середня | Абсолютна | |||
| Січень | 9 | 19 | 3 | − 13 | 18 | 2.6 |
| Лютий | 9 | 24 | 2 | − 16 | 15 | 3.3 |
| Березень | 11 | 27 | 3 | − 11 | 14 | 4.4 |
| Квітень | 16 | 33 | 7 | − 2 | 9 | 6.6 |
| Травень | 21 | 34 | 12 | 2 | 8 | 8.9 |
| Червень | 26 | 37 | 16 | 6 | 5 | 10.8 |
| Липень | 29 | 39 | 18 | 11 | 4 | 11.7 |
| Серпень | 29 | 41 | 20 | 10 | 3 | 11.3 |
| Вересень | 25 | 38 | 15 | 6 | 6 | 8.5 |
| Жовтень | 21 | 33 | 12 | 3 | 10 | 6.2 |
| Листопад | 15 | 27 | 9 | − 7 | 13 | 4.6 |
| Грудень | 11 | 22 | 5 | − 12 | 17 | 2.3 |
Міське керування здійснює муніципалітет, що обирається на 4 роки. Муніципалітет займається питаннями місцевого бюджету, податків і зборів, благоустрою й т.д. Стамбул ділиться на 33 адміністративних району, назви яким часто дають від імені мечетей, що перебувають у них, або ж від назв прилягаючих до них воріт міської стіни. У свою чергу райони діляться на квартали.
Європа:
Азія:
Стамбул є науковим центром Туреччини. У місті розташовано три державних університети - це Стамбульський університет, Стамбульський технічний університет і Університет Богазічі, а також кілька приватних університетів - Едітепе, Мармара і ін. Також в Cтамбуле знаходиться Стамбульська академія економіки й торгівлі, Вища технічна школа, Академія образотворчих мистецтв, Стамбульська консерваторія і інші вищі навчальні заклади. У місті діють ряд наукових суспільств - Турецьке медичне суспільство, Турецьке біологічне суспільство, Турецьке хімічне суспільство. Найбільші бібліотеки міста - бібліотека Стамбульського університету і бібліотека Стамбульського технічного університету, бібліотека Сулеймание, бібліотека Баязида.
Музей Каріє, він же — церква Хора. За Візантії це був чудовий імператорський собор, прикрашений десятками різновидів мармуру. Тут коронувалися візантійські імператори, і нелінивий гід допоможе вам відшукати камінь, де колись встановлювали трон, і ви постоїте на місці коронації візантійських царів.
Мармурове обрамлення виконано так, що на стінах можна бачити квіти, вершників, монахів, фігури сокола та бика й інші химерні візерунки. Та найважливіша окраса храму — мозаїчні зображення ХІ століття, які добре збереглися. Надбрамне зображення Ісуса виконано так, що коли йти по півколу, то здається, що Христос проводжає вас поглядом, дивиться очі в очі.
Збудована на місці, де у латинян стояв храм Афродити, церква святої Ірини (миролюбна, в перекладі з давньогрецької), теж одна з найдавніших пам’яток християнства, веде родовід із 330 року. Так само, як і Святу Софію, перебудовував і прикрашав цей храм імператор Юстиніан. Значення храму підкреслює той факт, що у 381 році в його стінах відбувся Другий синод християнської церкви.
До XVIII ст. османи використовували церкву святої Ірини як склад зброї, а вже за часів Турецької Республіки її перетворили на Музей археології та зброї.
