| Сторожинець | |||
|---|---|---|---|
|
|||
  |
|||
| Основні дані | |||
| Країна |  Україна |
||
| Регіон | Чернівецька | ||
| Район/міськрада | Сторожинецький | ||
| Код КОАТУУ | 7324510100 | ||
| Засноване | XIV століття, перша писемна згадка — 1448 рік | ||
| Населення | 14,7 тис | ||
| Поштові індекси | 59000-04 | ||
| Телефонний код | +380-3735 | ||
| Географічні координати | 48°10' пн. ш., 25°43' сх. д. | ||
| Водойма | р. Серет | ||
| День міста | третя неділя травня | ||
| Відстань | |||
| Найближча залізнична станція | Сторожинець | ||
| Міська влада | |||
| Адреса | 59000, Чернівецька обл., Сторожинецький р-н, м.Сторожинець, вул. Грушевського,6 | ||
Сторожинець - місто на Буковині, районний центр Сторожинецького району Чернівецької області, положене біля підніжжя Карпат над річкою Серетом, на українско-румунському етнічному пограниччі.
Харчова і лісова промисловість; лісовий технікум.
Місто Сторожинець, після Чернівців, одне з найбільших, найгарніших, найбагатших на визначні місця куточків області. Сторожинець – справжнє місто-сад. На одного мешканця тут в середньому припадає понад сорок квадратних метрів зелених насаджень. Цей квітучий районний центр вабить гостей тінистими парками і садами, прямими вулицями, гарними, ошатними будівлями, пам’ятниками. Гордістю Сторожинця є державний дендропарк, який знаходиться на території лісового технікуму. Тут росте до 1200 видів дерево-чагарникової рослинності. Крім цього, є розсадник площею 5 гектарів, два штучних ставка, альпінарій, ботанічний майданчик.
Зміст |
Сторожинець вперше згаданий у грамоті з 1448. Першими мешканцями поселення були лісоруби. В 1774 році Австрія прилучила до себе Буковину, а з нею – Сторожинеччину. Початок нового століття став початком великих змін, масово прибували австрійці, німці. Почали діяти школи з німецькою, румунською, та українською мовами викладання.
З другої половини XIX століття почалось швидке зростання населення міста з прибуттям у місто євреїв. З'їжджаються угорські і румунські комерсанти, судові і банківські чиновники більшість з яких були євреями. Будуються цегельний і лісопильний заводи, ґуральня, залізнична лінія Глибока – Сторожинець – Берегомет. В 1854 році Сторожинець отримав статус міста. До кінця 19-го століття і на початку 20-го століття, місто було заселене в основному євреями.
У 1903 році у Сторожинці відкрито приватну гімназію. 21 травня 1904 року Сторожинець отримав статус повітового міста. Торгівля, індустрія, сільське господарство, наука, освіта і культура розвивалися високими темпами. Але почалася перша світова війна, яка закінчилася для краю новим статусом: Північна Буковина стала частиною королівської Румунії. У 1921 році офіційною стала одна мова – румунська, а українську мову заборонено.
У 1940-му році, 28 червня Північна Буковина була зайнята радянськими військами. А вже 5-го липня 1941 року вулицями Сторожинця проходили війська фашистської Німеччини і Румуніїї. У 1941 - 1943 роках усе населення єврейське населення міста було знищено або заслано у концтабори Трансністрії.
 Населені пункти Сторожинецького району |
||
|---|---|---|
| Міста: | Сторожинець | |
| Смт: | Красноїльськ | |
| Села: | Аршиця · Банилів-Підгірний · Бобівці · Буденець · Великий Кучурів · Верхні Петрівці · Глибочок (Кам'янська сільська рада) · Глибочок (Снячівська сільська рада) · Годилів · Давидівка · Дібрівка · Дубове · Заболоття · Заволока · Зруб-Комарівський · Їжівці · Кам'яна · Комарівці · Косованка · Костинці · Михальча · Нижні Петрівці · Нова Жадова · Нова Красношора · Нові Бросківці · Панка · Ропча · Слобода-Комарівці · Снячів · Спаська · Стара Жадова · Стара Красношора · Старі Бросківці · Тисовець · Череш · Чудей · Ясени | |
| Вашківці · Вижниця · Герца · Заставна · Кіцмань · Новодністровськ · Новоселиця · Сокиряни · Сторожинець · Хотин · Чернівці |
 |
 |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
