Суд — державний орган, що здійснює правосуддя у формі розгляду і рішення цивільних, кримінальних, адміністративних і інших категорій справ у встановленому законом конкретної держави процесуальному порядку.
Від судів загальної юрисдикції відрізняють спеціалізовані суди, що розглядають особливі категорії справ: військові, арбітражні (торгові, господарські, комерційні), митні, податкові, по трудових спорах, адміністративні, ювенальної юстиції тощо.
Особливий різновид судів — конституційні суди, головною функцією яких є конституційний контроль. У деяких країнах конституційний суд вважається особливим органом контролю і не входить в судову систему.
У деяких країнах існують також релігійні суди (суд шаріату) і суди звичайного права.
У тоталітарних державах існували спеціальні суди для розправ над політичними супротивниками режиму (наприклад, «Народний суд», Спеціальна судова присутність Верховного суду СРСР)
Надзвичайні суди, строго кажучи, не є судами у вищезгаданому смислі, створюються у разі екстраординарних ситуацій — війни, революції, державного перевороту, надзвичайного стану тощо. Діяльність надзвичайних судів носить каральний характер і не регламентована процесуальним правом, справи розглядаються в закритих засіданнях, рішення не підлягають оскарженню. Створення надзвичайних судів прямо заборонене більшістю сучасних конституцій.
Третейські суди, схожі функції, що мають деякою мірою, і назва, по суті також не є судами.
конституція України, розділ Правосуддя
