Тибетський автономний район, район на південно-заході Китаю; площа 1221600 кв. км; столиця Лхаса; особливості: плато, оточене з півдня і південного-заходу Гімалаями, з півночі горами Кунь-Лунь, перетинається з півночі на південь декількома гірськими хребтами; середній рівень над рівнем моря 4-4,5 тис. м; в Тибеті знаходяться витоки рік Брахмапутра, Інд і Сутлей; є багато озер, частина з яких - солоні. Основною домашньою твариною є як. Тибет - т. зв. "автономний район" Китаю з власним Народним урядом і Народним конгресом. Контролюючою силою залишається Комуністична партія Китаю, представлена Першим секретарем Ву Цзінхуа з 1985. Вважається, що район знаходиться під колоніальним правлінням; виробляється: вовна, сіль, мускат, трави, хутро, продукти тваринництва, хімікати, сільськогосподарські машини; добувається: золото, пірит, лазурит, ртуть; населення: 2 млн. тибетців і 73 тис. китайців хань (1988); релігія: ламаїзм (Махаяна - форма буддизму); історія: Тибет був незалежною державою з 5 століття. Під номінальне правління Китаю перейшов близько 1700. Незалежність була отримана після революції 1912. Китай відновив своє правління в 1951, коли історичний правитель і релігійний лідер Далай-лама був вигнаний з країни, а монахи, що складають 25% населення, зі своїх монастирів. Між 1951-59 китайська Народна армія контролювала Тибет, хоча Далай-лама повернувся як номінальний духовний лідер і тимчасовий глава держави. В 1959 тибетське повстання почалося в прилягаючих до Лхаса районах, його підтримав Тибетський місцевий уряд. Повстання було придушене армією, Далай-лама і 9 тис. чоловік виїхали в Індію. Китайці розпустили місцевий уряд, заборонили ведення спільного господарства, стали придушувати ламаїзм. У 1965 Тибет став автономним районом Китаю, однак продовжуються виступи проти китайського правління, економіка занепадає.
Нові сутички між тибетським населенням та китайськими властями почалися 10 березня 2008. У ході бойових дій загони китайської армії залишили вбитими бл. 100 людей, переважно - тибетців. Більшість провідних країн світу засудили жорстокість центральної (пекінської) влади стосовно своїх "окупованих територій" напередодні проведення чергових Олімпійських ігор у Пекіні (літо 2008).
| Адміністративний поділ Китаю |  |
|||||||||||
|
||||||||||||
|
|
|
|---|---|
| Суверенні держави | Китайська Народна Республіка •  Монголія •  Північна Корея • .svg){kind=small} Південна Корея •  Республіка Китай (Тайвань) • .svg){kind=small} Російська Федерація • .svg){kind=small} Японія |
| Несуверенні території |  Гонконг (КНР) •  Макао (КНР) •  Маньчжурія (КНР) •  Приморський край (Росія) •  Сінцзян (КНР) •  Тибет (КНР) |
| Спірні території | Острів Такесіма (Японія, Північна Корея, Південна Корея) • Нижні Курильські Острови (Японія, Росія) • Острови Сенкаку (Японія, КНР, Республіка Китай) • Внутрішня Монголія (Монголія, КНР) • Республіка Китай (КНР, Республіка Китай) • КНР (КНР, Республіка Китай) • Південна Корея (Північна Корея, Південна Корея) • Північна Корея (Північна Корея, Південна Корея) |
