 Префектура Токіо на карті Японії |
|
| Розташування | |
| Країна | Японія |
| Острів | Хонсю |
| Регіон | Канто |
| Центр | Токіо |
| Код і координати | |
| ISO 3166-2 | JP-13 |
| Координати | 35°41' пн. ш., 139°46' сх. д. |
| Площа і населення | |
| Площа (на ) | |
| Загалом | 2 187,58 км² (45-а) |
| — % води | 1% |
| Населення (на 1 жовтня 2005) | |
| Загалом | 12 576 601 осіб (1-а) |
| Густота | 5 749,1 осіб/км² |
| Повіти | 1 |
| Муніципалітети | 62 |
| Адміністрація | |
| Адреса | 〒163-8001 東京都新宿区西新宿2丁目8番1号 |
| Префект | Ісіхара Таро |
| Сайт | Офіційний сайт Токіо |
Карта префектури Токіо  |
|
То́кіо (яп. 東京 — токьо, "східна столиця") - столиця і одна з 47 префектур Японії. Складається з 23 спеціальних районів (яп. 区 - ку), які відповідають за розмірами містам. Токіо є місцем розташування Імператорського палацу, Парламенту і уряду країни. Населення складає понад 12 млн. чоловік. Це 10% мешканців Японії. Столиця є найбільшим у світі меґаполісом з найвищою густиною населення. Стародавня назва міста — Едо (江戸)
Зміст |
Офіційно столиця Токіо є не містом, а окремою адміністративною одиницею то (都), яку зазвичай перекладають як префектура. Її територія, окрім частини острова Хонсю, включає кілька дрібних островів на півдні, а також малі архіпелаги Ідзу та Оґасавара. Столична префектура Токіо складається з 62- ти менших адміністративних одиниць — міст і мітечок. Коли говорять про "місто Токіо", мають на увазі 23 спеціальних райони, які з 1889 по 1943 були окремими містами, а нині об'єднані у величезний токійський мегаполіс. Кожний спеціальний район має свого голову і районнну раду . Столичний уряд очолює мер, що всенародно обирається. Штаб-квартира уряду знаходиться в районі Сіндзюку, який є муніципальним центром округу. У Токіо також розмішується державний уряд, Парламент та резиденція імпреатора.
Район Токіо був заселений людьми з часів Палеоліту. Однак активну роль в історії місто стало грати порівняно недавно. У 12 столітті місцевий воїн Таро Сіґенада збудував форт і поселення. Останнє отримало ім'я Едо (江戸, "вхід у затоку") через доступ до моря. У 1457 році Ота Докан, правитель регіону Канто, побудував в Едо замок. У 1590 році їм заволодів Токуґава Ієясу, засновник третього, і останього сьогунату. Едо був столицею сьогунату, в той час як імперською столицею країни залишалось Кіото. Місто швидко росло і до 18 століття стало одним з найбільших урбаністичних центрів світу.
У результаті Реставрації Мейдзі (1868) сьогунат було ліквідовано. У 1868 вересні імператор Муцухіто переніс до Токіо свою резиденцію. Місто стало формальною столицею Японії. Оскільки офіційного указу про перенесенняя столиці небуло, це породило дебати, які тривають і досі, з приоду того, чи залишилось місто Кіото столицею. У другій половині XIX століття у Токіо бурхливо розвивалася промисловість і суднобудування. У 1872 році була побудована залізниця Токіо—Йокогама, а у 1877 — Кобе—Осака—Токіо.
1 вересня 1923 року в Токіо й околицях відбувся сильний землетрус (7—9 балів за шкалою Ріхтера). Майже половина міста була зруйнована пожежами. 90,000 осіб загинуло. Хоча план реконструкції виявився дуже дорогим, місто стало частково відновлюватися.
Токіо знову серйозно постраждало під час Другої світової війни. Місто піддавалося масованим бомбардуванням американців. Тільки під час одного рейду загинуло більше 100,000 жителів. Безліч дерев'яних будівель згоріла. Постраждав також Імператорський палац. Після війни Токіо був окупований військами США. В часи Корейської війни він став великим військовим центром. Тут знаходилися кілька американських військових баз (Йокота й інші).
У другій половині 20 століття економіка країни стала стрімко відроджуватися (японське "Економічне чудо"), і у 1966 році вона посіла місце другої найбільшої економіки світу . У 1964 році під час літніх Олімпійських ігор, Токіо вигідно показало себе на міжнародній арені. З 70-х років місто захлиснула хвиля робочої сили із сільських районів, що спричинило подальший розвиток міста. Наприкінці 80-х років Токіо стало одним із міст світу, які розвивалися найбільш динамічно.
20 березня 1995 року в токійському метро відбулася газова атака з використанням зарину. Теракт був проведений релігійною сектою Аум Сінрікьо. У результаті постраждало понад 5 000 осіб, 11 з них загинуло.
Столична префектура Токіо розташована в регіоні Канто на Північному заході Токійської затоки. На сході Токіо граничить із префектурою Тіба, на заході — із префектурою Яманасі, на півдні — із префектурою Канаґава та на півночі — із префектурою Сайтама. Токіо належать острови в Тихому океані, які розташовані від Хонсю прямо на південь. Ближче всього перебувають острови Ідзу. Архіпелаг Осагавара віддалений на тисячу кілометрів.
Токіо пережив кілька сильних землетрусів — в 1703, 1782, 1812, 1855 і 1923 роках. Під час землетрусу 1923 року силою 8,3 бала загинуло 142,000 людини. Малі землетруси — силою в 1—2 бала — трапляються ледве не щотижня.
Найвища гора Токіо, Кумоторі, має висоту 2017 м; серед інших гір найвищими є Такасу (1737 м), Одаке (1266 м) і Мітаке (929 м). Найбільше озеро — озеро Окутама на річці Тама поруч префектурою Яманасі.
Кожний особливий район ку (区) є самостійним муніципальним утворення із власним головою і районою радою. За статусом особливі райони прирівняні до звичайних міст. Різниця полягає тому, що деякі їхні управлінські функції виконує столична адміністрація префектури Токіо.
Дані за червень 2007 року.
На захід від спеціальних районів розташовані міста сі (市). Здебільшого вони служать спальними районами для людей, які працюють у центрі Токіо. Однак ряд міст мають свою комерційну і промислову база. Разом ці міста часто називаються "Західним Токіо".
 Супермаркет Вако в районі Ґіндза |
 Ґіндза з висоти пташиного льоту |
 Хмарочоси районів Сібаура і Одайба |
 Сіндзюку з висоти пташиного льоту |
 Веселковий міст |
 Театр Кабукідза |
 Будинок Парламенту Японії |
 Станція Сіндзюку |
 Станція Токіо, головний вокзал країни |
|
|
||
|---|---|---|
| Регіони | Хоккайдо • Тохоку • Канто • Тюбу • Кінкі • Тюґоку • Сікоку • Кюсю • Окінава |  |
| Префектури | Аїті • Акіта • Аоморі • Вакаяма • Ґіфу • Ґумма • Ехіме • Ібаракі • Івате • Ісікава • Каґава • Каґосіма • Канаґава • Кіото • Коті • Кумамото • Міє • Міяґі • Міядзакі • Наґано • Наґасакі • Нара • Ніїґата • Оїта • Окаяма • Окінава • Осака • Саґа • Сайтама • Сіґа • Сідзуока • Сімане • Тіба • Токіо • Токусіма • Тотіґі • Тотторі • Тояма • Фукуї • Фукуока • Фукусіма • Хіросіма • Хоккайдо • Хьоґо • Ямаґата • Ямаґуті • Яманасі | |
