Netencyclo Української, The wikipedia mirror - The biggest multilingual encyclopedia : Токіо

- Токіо -

Токіо :

Токіо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук
Префектура Токіо
東京都
Положення префектури Токіо
Префектура Токіо на карті Японії
Розташування
Країна Японія
Острів Хонсю
Регіон Канто
Центр Токіо
Код і координати
ISO 3166-2 JP-13
Координати 35°41' пн. ш., 139°46' сх. д.
Площа і населення
Площа (на )
     Загалом &&&&&&&&&&&02187.05800002 187,58 км² (45-а)
    — % води 1%
Населення (на 1 жовтня 2005)
     Загалом &&&&&&&012576601.&&&&0012 576 601 осіб (1-а)
     Густота &&&&&&&&&&&05749.01000005 749,1 осіб/км²
Повіти 1
Муніципалітети 62
Адміністрація
Адреса 〒163-8001
東京都新宿区西新宿2丁目8番1号
Префект Ісіхара Таро
Сайт Офіційний сайт Токіо
Карта префектури Токіо

ШаблонОбговоренняЗастосуванняВікіпроект

То́кіо (яп. 東京 — токьо, "східна столиця") - столиця і одна з 47 префектур Японії. Складається з 23 спеціальних районів (яп. 区 - ку), які відповідають за розмірами містам. Токіо є місцем розташування Імператорського палацу, Парламенту і уряду країни. Населення складає понад 12 млн. чоловік. Це 10% мешканців Японії. Столиця є найбільшим у світі меґаполісом з найвищою густиною населення. Стародавня назва міста — Едо (江戸)

Зміст

[ред.] Адміністратиний поділ

Офіційно столиця Токіо є не містом, а окремою адміністративною одиницею то (都), яку зазвичай перекладають як префектура. Її територія, окрім частини острова Хонсю, включає кілька дрібних островів на півдні, а також малі архіпелаги Ідзу та Оґасавара. Столична префектура Токіо складається з 62- ти менших адміністративних одиниць — міст і мітечок. Коли говорять про "місто Токіо", мають на увазі 23 спеціальних райони, які з 1889 по 1943 були окремими містами, а нині об'єднані у величезний токійський мегаполіс. Кожний спеціальний район має свого голову і районнну раду . Столичний уряд очолює мер, що всенародно обирається. Штаб-квартира уряду знаходиться в районі Сіндзюку, який є муніципальним центром округу. У Токіо також розмішується державний уряд, Парламент та резиденція імпреатора.

[ред.] Історія

Район Токіо був заселений людьми з часів Палеоліту. Однак активну роль в історії місто стало грати порівняно недавно. У 12 столітті місцевий воїн Таро Сіґенада збудував форт і поселення. Останнє отримало ім'я Едо (江戸, "вхід у затоку") через доступ до моря. У 1457 році Ота Докан, правитель регіону Канто, побудував в Едо замок. У 1590 році їм заволодів Токуґава Ієясу, засновник третього, і останього сьогунату. Едо був столицею сьогунату, в той час як імперською столицею країни залишалось Кіото. Місто швидко росло і до 18 століття стало одним з найбільших урбаністичних центрів світу.

У результаті Реставрації Мейдзі (1868) сьогунат було ліквідовано. У 1868 вересні імператор Муцухіто переніс до Токіо свою резиденцію. Місто стало формальною столицею Японії. Оскільки офіційного указу про перенесенняя столиці небуло, це породило дебати, які тривають і досі, з приоду того, чи залишилось місто Кіото столицею. У другій половині XIX століття у Токіо бурхливо розвивалася промисловість і суднобудування. У 1872 році була побудована залізниця Токіо—Йокогама, а у 1877КобеОсака—Токіо.

1 вересня 1923 року в Токіо й околицях відбувся сильний землетрус (7—9 балів за шкалою Ріхтера). Майже половина міста була зруйнована пожежами. 90,000 осіб загинуло. Хоча план реконструкції виявився дуже дорогим, місто стало частково відновлюватися.

Супутникове фото Токіо

Токіо знову серйозно постраждало під час Другої світової війни. Місто піддавалося масованим бомбардуванням американців. Тільки під час одного рейду загинуло більше 100,000 жителів. Безліч дерев'яних будівель згоріла. Постраждав також Імператорський палац. Після війни Токіо був окупований військами США. В часи Корейської війни він став великим військовим центром. Тут знаходилися кілька американських військових баз (Йокота й інші).

У другій половині 20 століття економіка країни стала стрімко відроджуватися (японське "Економічне чудо"), і у 1966 році вона посіла місце другої найбільшої економіки світу . У 1964 році під час літніх Олімпійських ігор, Токіо вигідно показало себе на міжнародній арені. З 70-х років місто захлиснула хвиля робочої сили із сільських районів, що спричинило подальший розвиток міста. Наприкінці 80-х років Токіо стало одним із міст світу, які розвивалися найбільш динамічно.

20 березня 1995 року в токійському метро відбулася газова атака з використанням зарину. Теракт був проведений релігійною сектою Аум Сінрікьо. У результаті постраждало понад 5 000 осіб, 11 з них загинуло.

[ред.] Географія

Токійська адміністрація
Вулиці району Сібуя

Столична префектура Токіо розташована в регіоні Канто на Північному заході Токійської затоки. На сході Токіо граничить із префектурою Тіба, на заході — із префектурою Яманасі, на півдні — із префектурою Канаґава та на півночі — із префектурою Сайтама. Токіо належать острови в Тихому океані, які розташовані від Хонсю прямо на південь. Ближче всього перебувають острови Ідзу. Архіпелаг Осагавара віддалений на тисячу кілометрів.

Токіо пережив кілька сильних землетрусів — в 1703, 1782, 1812, 1855 і 1923 роках. Під час землетрусу 1923 року силою 8,3 бала загинуло 142,000 людини. Малі землетруси — силою в 1—2 бала — трапляються ледве не щотижня.

Найвища гора Токіо, Кумоторі, має висоту 2017 м; серед інших гір найвищими є Такасу (1737 м), Одаке (1266 м) і Мітаке (929 м). Найбільше озеро — озеро Окутама на річці Тама поруч префектурою Яманасі.

[ред.] 23 особливих райони

Кожний особливий район ку (区) є самостійним муніципальним утворення із власним головою і районою радою. За статусом особливі райони прирівняні до звичайних міст. Різниця полягає тому, що деякі їхні управлінські функції виконує столична адміністрація префектури Токіо.

Дані за червень 2007 року.

Назва Японською Населення Густота (чол/км²) Площа (км²) Місцевості
Адаті-ку 足立区 629392 11830,68 53,20 Кітасандзю, Такеноцука
Аракава-ку 荒川区 194777 18262,25 10,20 Аракава, Ніппорі, Мінамісендзю
Бункьо-ку 文京区 194933 16009,28 11.31 Хонґо, Яйої, Хакусан
Тійода-ку 千代田区 43802 3763,06 11,64 Наґататьо, Касуміґасекі, Отематі, Маруноуті, Акіхабара, Юракутьо, Іїдабасі
Тюо-ку 中央区 104997 10344,53 10,15 Ніхонбасі, Каябатьо, Ґіндза, Цукідзі, Хаттьоборі, Сінкава, Цукісіма, Катідокі, Цукуда,
Едоґава-ку 江戸川区 661386 13264,86 49,86 Касай, Тюо, Коїва
Ітабасі-ку 板橋区 529059 16445,72 32.17 Ітабасі, Такасімадайра
Кацусіка-ку 葛飾区 428066 12286,62 34,84 Татеісі, Аото
Кіта-ку 北区 330646 15885,67 20,59 Акабане, Одзі, Табата
Кото-ку 江東区 436337 10963,24 39,8 Кіба, Аріаке, Камеідо, Тойотьо, Мондзеннакатьо, Фукаґава, Кійосумі, Сіракава, Еттюдзіма, Сунаматі
Меґуро-ку 目黒区 267798 18217,55 14,70 Меґуро, Накамеґуро, Дзіюґаока
Мінато-ку 港区 205196 10088,30 20,34 Одайба, Сінбасі, Сінаґава, Роппонґі, Тораномон, Аояма, Адзабу, Хамамацутьо, Таматі
Накано-ку 中野区 312939 20097,82 15,59 Накано
Неріма-ку 練馬区 702202 14580,61 48,16 Неріма, Оїдзумі, Хікаріґаока
Ота-ку 大田区 674590 11345,27 59,46 Оморі, Камата, Ханеда, Денентьофу
Сетаґая-ку 世田谷区 855416 14728,23 58,08 Сетаґая-ку, Санґендзяя, Сімокітадзава, Тамаґава
Сібуя-ку 渋谷区 205512 13337,13 15,11 Сібуя, Ебісу, Харадзюку, Хіроо, Сендаґая, Йойоґі
Сінаґава-ку 品川区 353887 15576,01 22,72 Сінаґава, Оїматі, Ґотанда
Сіндзюку-ку 新宿区 309463 16975,48 18,23 Сігдзюку, Такаданобаба, Окубо, Каґурадзака, Ітіґава
Суґінамі-ку 杉並区 534981 15725,49 34.02 Коендзі, Каміоґі, Асаґая
Суміда-ку 墨田区 237433 16079,49 13,75 Кінсітьо, Морісіта, Рьоґоку
Тосіма-ку 豊島区 256009 19428,44 13,01 Ікебукуро, Сенкава, Комаґоме
Тайто-ку 台東区 168277 16139,38 10,08 Уено, Асакуса
Підсумок 8637098 13890,25 621,81

[ред.] Міста

На захід від спеціальних районів розташовані міста сі (市). Здебільшого вони служать спальними районами для людей, які працюють у центрі Токіо. Однак ряд міст мають свою комерційну і промислову база. Разом ці міста часто називаються "Західним Токіо".

[ред.] Фото

[ред.] Джерела та література

[ред.] Примітки

[ред.] Посилання

Токіо - Вибрана стаття

Токіо - Цікавинки

© 2008 Netencyclo - Netencyclo Головна стаття - Політика конфіденційності - Умови використання - Program Policies
Netencyclo, the Wikipedia mirror : the biggest multilingual free-content encyclopedia on the Internet. Вміст доступний згідно з GNU Free Documentation License. All Wikipedia content is licensed under the GNU Free Documentation License (see details). Content on this web site is provided for informational purposes only. We accept no responsibility for any loss, injury or inconvenience sustained by any person resulting from information published on this site. We encourage you to verify any critical information with the relevant authorities.