Формула-1 — Гран-прі Італії 2007

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

**Гран-прі Італії 2007 року**
LXXVIII Gran Premio d'Italia
Дата	9 вересня 2007 року
Місце	Монца
Траса	Монца Автодромо Націонале
Довжина кола	5,793 км
Дистанція	306,720 км / 53 (кількість кіл)
Погода	Ясно, сухо
Поул
1:21.997	Фернандо Алонсо	Макларен-Мерседес
Найшвидше коло
1:22.871 / 15 коло	Фернандо Алонсо	Макларен-Мерседес
Подіум
Переможець	Фернандо Алонсо	Макларен-Мерседес
2 місце	Льюїс Хемілтон	Макларен-Мерседес
3 місце	Кімі Ряйкконен	Феррарі
Формула-1. 13 з 17 етапів сезону 2007 / Перегони №781

12.Туреччина < 13 > 14.Бельгія
2006 < Гран-прі Італії 2007 > 2008

Гран-прі Італії 2007 року — тринадцятий етап чемпіонату світу 2007 року з автоперегонів у класі Формула-1, відбувся з 7 по 9 вересня на трасі в Монці (Італія). Перемогу в цьому гран-прі святкував пілот команди «Макларен» Фернандо Алонсо.

Зміст

1 Перед гран-прі
2 Кваліфікація
3 Перегони
4 Класифікація
- 4.1 Кваліфікація
- 4.2 Перегони
5 Джерела Інтернет

[ред.] Перед гран-прі

Льюїс Хемілтон випереджував свого напарника по команді «Макларен» Фернандо Алонсо на 5 очок і посідав перше місце у таблиці чемпіонату світу. У Кубку конструкторів команда «Макларен» йшла попереду «Феррарі» з різницею у 11 очок, незважаючи на те, що на Гран-прі Угорщини команда не отримала жодного очка через інцидент Алонсо-Хемілтон. ́

[ред.] Кваліфікація

Кімі Ряйкконен вилетів з траси і розбив свою машину вранці перед кваліфікацією під час вільних заїздів. Через це він не зміг скласти гідну конкуренцію іншим пілотам у боротьбі за поул і у результаті посів лише п'яте місце. Фернандо Алонсо протягом всієї кваліфікаційної сесії виглядав краще за інших гонщиків і заслужено здобув поул. Інший гонщик команди «Макларен» Льюїс Хемілтон посів друге місце.

[ред.] Перегони

На старті великих змін у позиціях лідерів не відбулося. Алонсо першим увійшов у поворот, а за другу позицію розвернулася боротьба між Хемілтоном та Массою. Щоб утримати свою позицію Хемілтон здійснив ризикований маневр по зовнішньому радіусу, при цьому трохи зрізав шикану, але судді не побачили в цьому порушення. У цей же час Ряйкконен обігнав Ніка Хайдфельда і вийшов на четверту позицію.

Після аварії Девіда Култхарда (через пошкодження переднього спойлера машина шотландця на великій швидкості врізалася у відбійник у повороті Curva Grande) на трасі з'явилася машина безпеки.

На 9-му колі Феліпе Масса заїхав у бокси, після цього він проїхав ще одне коло, але пошкодження не дозволило йому продовжити перегони.

Ряйкконен вибрав стратегію одного піт-стопу, що дозволило йому певний час лідирувати у перегонах за рахунок пізнього піт-стопу. На 40-му колі, після другого піт-стопу, Хемілтон опинився позаду Ряйкконена, але вже через два кола зумів повернути собі другу позицію здійснивши обгін у першій шикані.

Ця перемога для Фернандо Алонсо стала першою на Гран-прі Італії і дев'ятнадцятою у кар'єрі. Вона дозволила йому зменшити відставання у чемпіонаті від Хемілтона до трьох очок. Алонсо виграв хет-трик, адже найшвидше коло також було показано ним. «Макларен» же здобув дубль, що дозволило збільшити відрив у Кубку Конструкторів від «Феррарі» до 23-х очок.

[ред.] Класифікація

[ред.] Кваліфікація

	Пілот	Команда	1 частина	2 частина	3 частина
1	Фернандо Алонсо	Макларен-Мерседес	1:21.718	1:21.356	1:21.997
2	Льюїс Хемілтон	Макларен-Мерседес	1:21.956	1:21.746	1:22.034
3	Феліпе Масса	Феррарі	1:22.309	1:21.993	1:22.549
4	Нік Хайдфельд	Заубер-БМВ	1:23.107	1:22.466	1:23.174
5	Кімі Ряйкконен	Феррарі	1:22.673	1:22.369	1:23.183
6	Роберт Кубіца	Заубер-БМВ	1:23.088	1:22.400	1:23.446
7	Хейкі Ковалайнен	Рено	1:23.505	1:23.134	1:24.102
8	Ніко Росберг	Вільямс-Тойота	1:23.333	1:22.748	1:24.382
9	Ярно Труллі	Тойота	1:23.724	1:23.107	1:24.555
10	Дженсон Баттон	Хонда	1:23.639	1:23.021	1:25.165
11	Марк Веббер	Ред Булл-Рено	1:23.575	1:23.166
12	Рубенс Барікелло	Хонда	1:23.474	1:23.176
13	Александр Вюрц	Вільямс-Тойота	1:23.739	1:23.209
14	Ентоні Девідсон	Супер Агурі-Хонда	1:23.646	1:23.274
15	Джанкарло Фізікелла	Рено	1:23.559	1:23.325
16	Себастьян Феттель	Торо Россо-Феррарі	1:23.578	1:23.351
17	Такума Сато	Супер Агурі-Хонда	1:23.749
18	Ральф Шумахер	Тойота	1:23.787
19	Вітантоніо Ліуцці	Торо Россо-Феррарі	1:23.886
20	Девід Култхард	Ред Булл-Рено	1:24.019
21	Адріан Сутіл	Спайкер-Феррарі	1:24.699
22	Сакон Ямамото	Спайкер-Феррарі	1:25.084

[ред.] Перегони

	Пілот	Команда	Кіл	Час	Старт	Очок
1	Фернандо Алонсо	Макларен-Мерседес	53	1:18:37.806	1	10
2	Льюїс Хемілтон	Макларен-Мерседес	53	+6.0	2	8
3	Кімі Ряйкконен	Феррарі	53	+27.3	5	6
4	Нік Хайдфельд	Заубер-БМВ	53	+56.5	4	5
5	Роберт Кубіца	Заубер-БМВ	53	+60.5	6	4
6	Ніко Росберг	Вільямс-Тойота	53	+65.8	8	3
7	Хейкі Ковалайнен	Рено	53	+66.7	7	2
8	Дженсон Баттон	Хонда	53	+72.1	10	1
9	Марк Веббер	Ред Булл-Рено	53	+75.8	11
10	Рубенс Барікелло	Хонда	53	+76.9	12
11	Ярно Труллі	Тойота	53	+77.7	9
12	Джанкарло Фізікелла	Рено	52	+1 коло	15
13	Александр Вюрц	Вільямс-Тойота	52	+1 коло	13
14	Ентоні Девідсон	Супер Агурі-Хонда	52	+1 коло	14
15	Ральф Шумахер	Тойота	52	+1 коло	18
16	Такума Сато	Супер Агурі-Хонда	52	+1 коло	17
17	Вітантоніо Ліуцці	Торо Россо-Феррарі	52	+1 коло	19
18	Себастьян Феттель	Торо Россо-Феррарі	52	+1 коло	16
19	Адріан Сутіл	Спайкер-Феррарі	52	+1 коло	21
20	Сакон Ямамото	Спайкер-Феррарі	52	+1 коло	22
схід	Феліпе Масса	Феррарі	10	задня підвіска	3
схід	Девід Култхард	Ред Булл-Рено	1	аварія	20

Найшвидше коло: Фернандо Алонсо — 1:22.871

Кола лідирування: Фернандо Алонсо — 48 (1-20, 26-53); Кімі Ряйкконен — 5 (21-25).

[ред.] Джерела Інтернет

п • о • р

Чемпіонат з автогонок у класі «Формула-1» 2007 року

Чемпіон світу: Кімі Ряйкконен (110) Кубок конструкторів: Ferrari (204)

Переможці Гран-прі: Кімі Ряйкконен (6) | Фернандо Алонсо (4) | Льюїс Хемілтон (4) | Феліпе Масса (3)

Поули: Льюїс Хемілтон (6) | Феліпе Масса (6) | Кімі Ряйкконен (3) | Фернандо Алонсо (2)

Вибране зображення :