 LXXII ING Australian Grand Prix |
||
| Дата | 18 березня 2007 року | |
| Місце | Мельбурн |
|
| Траса | Альберт-Парк | |
| Довжина кола | 5,303 км | |
| Дистанція | 307,574 км / 58 (кількість кіл) | |
| Погода | Сонячно, сухо Температура повітря +22°С, траси +41°С |
|
| Поул | ||
| 1’26.072 |  Кімі Ряйкконен |
Феррарі |
| Найшвидше коло | ||
| 1’25.235 / 41 коло | Кімі Ряйкконен |
Феррарі |
| Подіум | ||
| Переможець | Кімі Ряйкконен |
Феррарі |
| 2 місце |  Фернандо Алонсо |
Макларен-Мерседес |
| 3 місце |  Льюїс Хемілтон |
Макларен-Мерседес |
| Формула-1. 1 з 17 етапів сезону 2007 / Перегони №769 | ||
 |
||
| 18.Бразилія (2006) < 1 > 2.Малайзія | ||
| 2006 < Гран-прі Австралії 2007 > 2008 | ||
Гран-прі Австралії 2007 року — перший етап чемпіонату світу з автоперегонів у класі Формула-1, було проведено з 16 по 18 березня 2007 року на трасі Альберт-Парк у Мельбурні (Австралія). Перемогу на цих перегонах святкував фін Кімі Ряйкконен з команди «Феррарі», який вперше виступав за цю команду. Ряйкконен повністю домінував протягом вікенду і став володарем хет-трику: виграв перегони, здобув поул-позишн та виграв спір серед пілотів за найшвидше коло.
Зміст |
Для багатьох пілотів це гран-прі було у чомусь дебютним і знаковим: чемпіон Алонсо вперше виступав за нову для нього команду «Макларен», у якій також дебютував і новачок Формули-1 Льюїс Хемілтон, Ряйкконен, у свою чергу, дебютував за «Феррарі». Для журналістів та вболівальників також було цікаво, як виступить команда «Рено», яка залишилась без свого чемпіона і на передсезонних тестах поступалась «Феррарі» та «Макларену». Дебютантами «Королеви автоспорту» стали також фін Хейкі Ковалайнен на «Рено» та німець Адріан Сутіл на «Спайкері».
Хмарно. Волога траса. Температура повітря +23°С, траси +27°С
Уночі в Мельбурні пройшов дощ, траси не встигла підсохнути, тому боліди були у дощовій гумі. Сесію виграв Алонсо, який показав найкращий час на останньому колі, коли траса значно підсохла. Другий результат показав Масса, третій — тест-пілот команди Заубер-БМВ Себастьян Феттель, а четветий — Дебютант Хемілтон.
Кімі Ряйкконен був покараний стюардами за перевищення швидкості на піт-лейн на 200 Євро.[1]
Хмарно. Температура повітря +21°С, траси +29°С
Сесія проходила на значно сухішій трасі, а тому гонщики спробували різні комплекти «сухої» гуми. Протягом сесії домінував Феліпе Масса, який і показав найшвидший час. Другим став Ряйкконен, а третім — Хемілтон. Алонсо показав тільки 7 -й час. Під час сесії зазнав аварії болід Рубенса Барікелло: через поломку паливного насосу Хейкі Ковалайнен різко скинув швидкість у третьому повороті, Рубенсу довелося відразу повертати ліворуч, але він не втримав машину і вона вдарилася у захисний бар'єр.[2]
Хмарно. Температура повітря +21°С, траси +30°С
За годину до початку сесії пройшов короткий дощ, але траса підсохла до початку сесії. Та перший болід на трасу виїхав тільки після 20 хвилин з початку сесії. Кращий час на останній хвилині сесії показав Ряйкконен, за ним розташувалися: Фізікелла, Хемілтон, а четвертим несподівано став Ентоні Девідсон на «Супер Агурі».[3]
Сонячно. Сухо. Температура повітря +22°С, траси +41°С
Кваліфікацію виграв Кімі Ряйкконен, який на чотири десятих випередив Фернандо Алонсо. Третє місце посів пілот команди «Заубер-БМВ» Нік Хайдфельд. Пілоти японської команди «Супер Агурі» після непоганого виступу на вільній практиці показали пристойний результат і у кваліфікації: Сато посів десяте місце, а Девідсон — одиннадцяте. Сато став першим пілотом, який, виступаючи за «Супер Агурі», зміг пройти у третє коло кваліфікації.
Другий пілот «Феррарі», Феліпе Масса, не зміг скласти гідну конкуренцію лідерам через відмову коробки передач і опинився лише на шістнадцятій позиції.[4] Але вже перед стартом гран-прі механіки замінили двигун на боліді Масси, тому останній повинен був стартувати з останньої позиції.[5]
Сонячно. Сухо. Температура повітря +22°С, траси +41°С
Старт Ряйкконену вдався, він утримав лідерство, Алонсо ж навпаки — старт провалив і пропустив відразу двох гонщиків: Ніка Хайдфельда і Льюїса Хемілтона. Більше ніяких перестановок серед лідерів на початку перегонів не відбулося. А в цей час Феліпе Масса, що стартував з останньої лінії стартового поля, обігнав цілий ряд пілотів.
На 15-му колі першим на піт-стоп заїхав Нік Хайдфельд, що йшов другим, але повернувся у пелотон він вже на сьому позицію. Ряйкконен заїхав у бокси на 18-му колі, пропустивши у лідери дебютанта Формули-1 Льюїса Хемілтона. Першим з пілотів «Макларену» на піт-стоп поїхав Алонсо (на 22-му колі), через коло за ним послідував і Хемілтон. Молодий британець захистив свою позицію і не пропустив поперед себе Алонсо. Разом з тим обидва пілоти «Макларену» завдяки більш пізньому піт-стопу змогли обігнати Хайдфельда.
У цей час Ряйкконен продовжував нарощувати свій відрив і на середину перегонів збільшив його до 17 секунд. Роберт Кубіца зміг обігнати свого напарника по команді, але на 37-му колі його болід уповільнився і вести подальшу боротьбу він не зміг. Завдяки помилці іншого дебютанта, Хейкі Ковалайнена, Масса зміг потрапити на восьме місце.
На 42-му колі свій другий піт-стоп здійснив лідер перегонів Ряйкконен. На наступному колі до боксів заїхав Хемілтон, Алонсо ж залишився ще на два кола у пелотоні, що дозволило йому у підсумку випередити свого напарника. Але нав'язати боротьбу лідеру іспанець так і не зміг.[6]
| Пілот | Команда | 1 частина | 2 частина | 3 частина | |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Кімі Ряйкконен |
Феррарі | 1:26.644 | 1:25.644 | 1:26.072 |
| 2 | Фернандо Алонсо |
Макларен-Мерседес | 1:26.697 | 1:25.326 | 1:26.493 |
| 3 |  Нік Хайдфельд |
Заубер-БМВ | 1:26.895 | 1:25.358 | 1:26.556 |
| 4 | Льюїс Хемілтон |
Макларен-Мерседес | 1:26.674 | 1:25.577 | 1:26.755 |
| 5 |  Роберт Кубіца |
Заубер-БМВ | 1:26.696 | 1:25.882 | 1:27.347 |
| 6 |  Джанкарло Фізікелла |
Рено | 1:27.270 | 1:25.944 | 1:27.634 |
| 7 | Марк Веббер |
Ред Булл-Рено | 1:26.978 | 1:26.623 | 1:27.934 |
| 8 | Ярно Труллі |
Тойота | 1:27.014 | 1:26.688 | 1:28.404 |
| 9 | Ральф Шумахер |
Тойота | 1:27.328 | 1:26.739 | 1:28.692 |
| 10 |  Такума Сато |
Супер Агурі-Хонда | 1:27.365 | 1:26.758 | 1:28.871 |
| 11 | Ентоні Девідсон |
Супер Агурі-Хонда | 1:26.986 | 1:26.909 | |
| 12 | Ніко Росберг |
Вільямс-Тойота | 1:27.596 | 1:26.914 | |
| 13 | Хейкі Ковалайнен |
Рено | 1:27.529 | 1:26.964 | |
| 14 | Дженсон Баттон |
Хонда | 1:27.540 | 1:27.264 | |
| 15 |  Александр Вюрц |
Вільямс-Тойота | 1:27.479 | 1:27.393 | |
| 16 |  Феліпе Масса[8] |
Феррарі | 1:26.712 | без часу | |
| 17 | Рубенс Барікелло |
Хонда | 1:27.679 | ||
| 18 |  Скотт Спід |
Торо Россо-Феррарі | 1:28.305 | ||
| 19 | Девід Култхард |
Ред Булл-Рено | 1:28.579 | ||
| 20 | Вітантоніо Ліуцці |
Торо Россо-Феррарі | 1:29.267 | ||
| 21 | Адріан Сутіл |
Спайкер-Феррарі | 1:29.339 | ||
| 22 |  Крістіан Альберс |
Спайкер-Феррарі | 1:31.932 |
Найшвидше коло: Кімі Ряйкконен — 1:25.235
Кола лідирування: Кімі Ряйкконен — 52 (1-18, 23-42, 45-58); Льюїс Хемілтон — 4 (19-22); Фернандо Алонсо — 2 (42-43).
