| Дата | 21 жовтня 2007 року | |
| Місце | ||
| Траса | Інтерлагос | |
| Довжина кола | 4.309 км | |
| Дистанція | 305.909 км / 71 (кількість кіл) | |
| Погода | Сонячно, ясно, спекотно. Температура повітря +37°С, траси +61°С |
|
| Поул | ||
| 1:11.931 | Феррарі | |
| Найшвидше коло | ||
| 1:12.445 / 66 коло | Феррарі | |
| Подіум | ||
| Переможець | Феррарі | |
| 2 місце | Феррарі | |
| 3 місце | Макларен-Мерседес | |
| Формула-1. 17 з 17 етапів сезону 2007 / Перегони №785 | ||
| 16.Китай < 17 > 1.Австралія | ||
| 2006 < Гран-прі Бразилії 2007 > 2008 | ||
Гран-прі Бразилії 2007 року — заключний сімнадцятий етап чемпіонату світу 2007 року з автоперегонів у класі Формула-1, відбувся з 19 по 21 жовтня на автодромі Інтерлагос (Сан-Паулу, Бразилія).
Зміст |
Гран-прі Бразилії визвало небачений ажіотаж серед спеціалістів та вболівальників Формули-1. Це було викликано декількома факторами: по-перше, доля чемпіонства вирішувалася в останньому гран-прі сезону, по-друге, вперше з 1986 року боротьбу за чемпіонство на останньому етапі вели відразу три гонщики, по-третє, Льюїс Хемілтон, відкриття чемпіонату, який мав найвищі шанси на чемпіонство, у разі виграшу титулу ставав би наймолодшим чемпіоном в історії Формули-1, тобто перевищив би досягнення Фернандо Алонсо, а також першим гонщиком, який став чемпіоном у дебютному сезоні.[1]
У чемпіонаті лідирував Хемілтон, який мав у активі 107 очок, на 4 очка від нього відставав Алонсо, що посідав друге місце. Ряйкконен відставав від лідера на 7 очок. У разі рівності очок, за регламентом, чемпіоном ставав пілот, який мав найбільше перемог на гран-прі, у разі рівності і цього показника чемпіоном ставав той, хто мав більше других місць на етапах і т.д.[2]
| Позиція | Гонщик | 1-й | 2-й | 3-й | 4-й | 5-й | 6-й | 7-й | 8-й | 9-й | схід | очок |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | 4 | 5 | 3 | 1 | 1 | 0 | 0 | 0 | 1 | 1 | 107 | |
| 2 | 4 | 4 | 3 | 1 | 1 | 0 | 2 | 0 | 0 | 1 | 103 | |
| 3 | 5 | 2 | 4 | 1 | 1 | 0 | 0 | 1 | 0 | 2 | 100 |
| Гонщик | Результат (всього очок) |
Результати претендентів (кількість очок у цьому випадку) |
|||
|---|---|---|---|---|---|
| Хемілтон | Алонсо | Ряйкконен | |||
| Перемога | 117 | — (111) | — (108) | ||
| 2-й | 115 | — (113) | — (110) | ||
| 3-й | 113 | 2-й (111) | — (110) | ||
| 4-й | 112 | 2-й (111) | — (110) | ||
| 5-й | 111 | 2-й (111) | — (110) | ||
| 6-й | 110 | 3-й (109) | 2-й (108) | ||
| 7-й | 109 | 3-й (109) | 2-й (108) | ||
| 8-й | 108 | 4-й (108) | 3-й (106) | ||
| Без очок | 107 | 5-й (107) | 3-й (106) | ||
| Перемога | 113 | 3-й (113) | — (108) | ||
| 2-й | 111 | 6-й (110) | — (110) | ||
| 3-й | 109 | 8-й (108) | 2-й (108) | ||
| 4-й | 108 | Без очок (107) | 3-й (106) | ||
| Перемога | 110 | 6-й (110) | 3-й (109) | ||
| 2-й | 108 | 8-й (108) | 4-й (108) | ||
Отож, Хемілтона влаштовувала перемога чи друге місце, за цих результатів він ставав чемпіоном, незважаючи на результати суперників. Алонсо у разі перемоги на гран-прі необов'язково ставав чемпіоном — йому потрібно було сподіватися на те, що Хемілтон не прийде на фініш другим. Шанси Ряйкконена були найменші — йому у разі перемоги потрібно було сподіватися на невдачу Хемілтона (6-те місце) та мінімум третє місце Алонсо. Але у фіна була невелика перевага у тому, що він був єдиним претендентом на чемпіонство від своєї стайні, а тому міг сподіватися на увагу всієї стайні, включно з Феліпе Массою, який мав допомогти йому у боротьбі з пілотами «Макларену».
Ситуація в «Макларені» погіршувалася внутрішнім конфліктом Алонсо—Хемілтон. Хоча перед гран-прі обидва розповідали про щирі та добрі відносини між ними, але це не могло змінити думку більшості журналістів та вболівальників.[3] Алонсо не зміг пристосуватися до нової команди і на наступний сезон мав її залишити.[4] Водночас керівництво «Макларену», який був позбавлений можливості боротися за кубок конструкторів після шпигунського скандалу «Макларен»—«Феррарі», сподівалося на перемогу у чемпіонаті пілотів, а тому не могло дозволити непередбачені дії пілотів на трасі.
Алонсо, на відміну від Хемілтона, на останніх перегонах сезону мав їхати на машині, мотор якої вже був задіяний на попередньому гран-прі в Китаї. Нові мотори були також у обох пілотів з «Феррарі».[5]
Після гран-прі Китаю Александр Вюрц сповістив про своє рішення закінчити кар'єру гонщика Формули-1. Замінив австрійця тест-пілот «Вільямса» 22-річний японець Кадзукі Накадзіма, син колишнього пілота Формули-1 Сатору Накадзіма. До цього Кадзукі п'ять разів брав участь у п'ятничних вільних заїздах.[6]
Туман. Невеликий дощ. Температура повітря +25°С, траси +19°С
Всю сесію пілоти провели на дощовій гумі. Перші місця посіли гонщики Феррарі: перший — Ряйкконен, другий — Масса. Під час заїздів відбулось декілька інцидентів з вильотами, на трасі не втримались: Ральф Шумахер, Сакон Ямамото, Адріан Сутіл, Себастьян Феттель — але значних пошкоджень їх машини не отримали. У той же час Фернандо Алонсо, Нік Хайдфельд, Роберт Кубіца та Джанкарло Фізікелла взагалі не виїжджали на швидке коло.
Хмарно. Волога після дощу траса. Температура повітря +26°С, траси +20°С
Після першої сесії дощ стих. На початку другої сесії пілоти виїхали на дощовій гумі, але ближче до її закінчення траса почала остаточно висихати і пілоти «перевзулися» у «софт». Кращий час показав Хемілтон, за ним розташувалися: Алонсо, Масса, Ряйкконен.[7]
Технічний делегат FIA звернув увагу стюардів на те, що Хемілтон, Сато та Баттон використали в першій сесії два комплекти дощової гуми, що заборонено регламентом. Після закінчення другої сесії пілоти надали свої пояснення, але нікого покарано не було.[8] Усіх найбільше цікавило, чи покрають Хемілтона, але Рон Денніс запевнив, що це помилка команди, а пілот тут ні до чого.[9] У результаті, стюарди вирішили покарати команди штрафом.[10]
Сонячно, сухо. Температура повітря +32°С, траси +61°С
Суботню вільну практику виграв Масса, другим був Хемілтон, третім — Ряйкконен.[11]
Першу сесію кваліфікації виграв Феліпе Масса. Невдачі зазнав Хейкі Ковалайнен, який не зміг пройти у наступну сесію і посів 17 місце на старті. Не зміг подолати перший етап і «Вільямс» новачка гран-прі Кадзукі Накадзіми, що не стало великою несподіванкою.
Другу сесію виграв Кімі Ряйкконен, за ним йшов Хемілтон, Масса; Алонсо знову посів четверту позицію. До фінальної сесії, крім лідерів, вийшли також обидва боліди «Заубера» та «Ред Буллу», а також Росберг на «Вільямсі» та Труллі на «Тойоті».
Третю сесію виграв бразилієць Масса, чим потішив своїх численних уболівальників. Друге місце на останньому колі «вирвав» Льюїс Хемілтон (його результат на другому секторі траси став найкращим, але третій сектор він проїхав гірше), чим значно покращив свої шанси на чемпіонство, адже його прямі конкуренти розташувалися безпосередньо за ним: Ряйкконен йшов третім, а Алонсо — четвертим.[12]
Коли Хемілтон виїжджав із піт-лейн на останнє швидке коло, він трохи завадив Ряйкконену, який у цей час йшов на швидкому колі. Британець після кваліфікації вибачився за цей інцидент, а «Феррарі» вирішила не скаржитись стюардам.[13]
Сонячно, ясно, спекотно. Температура повітря +37°С, траси +61°С
На старті володар поулу Масса різким маневром вправо блокує Хемілтона, тому доводиться гальмувати, а Ряйкконен, не маючи перешкоди перед собою, обганяє британця і виходить на друге місце. Хемілтон відразу нав'язує боротьбу Ряйкконену, але випускає з уваги Алонсо, що йде відразу за ним. Ряйкконен, знаходячись прямо перед Хемілтоном, трохи пригальмовує і тому доводиться перегальмовувати, британець широко заходить у поворот, чим відразу користується Алонсо, виходячи на третю позицію. Ось так відмінна командна тактика «Феррарі» дозволила на першому колі захопити лідерство у пелотоні обом болідам, а лідера чемпіонату відсунути відразу на дві позиції вниз. Але, за умови такого фінішу, чемпіоном все одно ставав би Хемілтон.[14]
У четвертому повороті, намагаючись наздогнати Алонсо, Хемілтон помиляється і вилітає з траси, відразу повертається, але вже тільки на восьмій позиції, пропустивши Веббера, Кубіцу, Хайдфельда та Труллі. Тепер віртуально у боротьбі за чемпіонство у лідери виходить Алонсо, але всі розуміють, що Масса, коли це стане потрібним, поступиться своєю позицією, згідно командної тактики, і у лідери вже вийде Ряйкконен.
На другому колі Хемілтон обганяє Труллі і продовжує підвищувати темп. На цьому ж колі Ямамото вилітає з треку, а повертаючись, врізається ззаду в болід Фізікелли, обидва сходять з перегонів. Трійка лідерів потроху відривається від пелотону, Хемілтон же на сьомому колі обходить Хайдфельда, який широко зайшов у поворот.
На восьмому колі Хемілтон несподівано сповільнюється: збій електроніки при перемиканні коробки передач призвів до того, що передача застрягла на «нейтралці». Машина не зупиняється, а повільно їде, але тільки завдяки рельєфу траси, та електроніка приходить до ладу і Хемілтон повертається у боротьбу. Цей збій відкидає британця на 18-те місце. У цей же час Кубіца обходить Веббера.
Протягом наступних десяти кіл Масса показує декілька найшвидших результатів і вони з Ряйкконеном потроху відриваються від Алонсо. Видно, що машина іспанця не витримує темпу болідів «Феррарі». Хемілтон намагається повернути собі втрачені позиції, послідовно обганяючи Барікелло, Сутіла, Ральфа Шумахера, Девідсона, Сато, Накадзіму, виходить на 11-те місце (на 15-му колі зійшов Веббер, що йшов попереду британця). Перед Льюїсом пустий трек і він не поступається лідерам у швидкості.
Починається перша хвиля піт-стопів. На 20-му колі йде на піт-стоп Масса, на 21-му — Ряйкконен, показавши перед цим найшвидше коло, на 22-му — Алонсо, відразу за ним приїжджає Хемілтон і міняє гуму на «супер-софт», це означає, що британець змінює тактику, замість двох піт-стопів він запланував три, розраховуючи виграти цим декілька позицій. Після піт-стопів позиції лідерів незмінні: Масса, Ряйкконен, Алонсо; Хемілтон же перебуває на 13-му місці, його відставання від лідера складає близько 50 секунд.
На 31-му колі на піт-стоп заїжджає дебютант Накадзіма, трохи не розрахувавши швидкість, він збиває двох механіків, одного з них відносять на ношах.
На 33-му колі більш легкий болід Кубіци обганяє болід Алонсо, на цьому ж колі Хемілтон виходить на 9-ту позицію, обганяючи Феттеля. Але вже 36-му колі британець заїжджає на другий піт-стоп і відкочується за межі першої десятки. У цей же час фін Хейкі Ковалайнен розбиває свою машину і вперше у своїй кар'єрі гонщика Формули-1 не доходить до фінішу перегонів. До 42-го завдяки піт-стопам суперників Хемілтон виходить на 8-му позицію.
На 44-му колі Масса широко заходить у поворот і втрачає 2 секунди, його відрив від Ряйкконена складає лише 0,7 с. Але Масса поступово збільшує відрив до 1,5 секунди і на 50-му колі йде на піт-стоп. Ряйкконен стає лідером перегонів і намагається наростити перевагу за рахунок більш пізнього піт-стопу ніж у Масси. І це йому вдається: лише на 53-му колі він заїжджає на піт-стоп і повертається лідером перегонів і головним претендентом на перемогу у чемпіонаті.
Хемілтон заїжджає на останній свій піт-стоп на 56-му колі, а вже на 58-му показує найшвидше коло. На 61-му колі у першому повороті Росберг намагається обійти Хайдфельда, але обоє помиляються і їх обганяє Кубіца; Хемілтона від 5-го місця, що гарантує йому чемпіонство за даного розвитку подій, відділяє 22 секунди. На 63-му колі Хемілтон виходить на 7-му позицію (Труллі заїхав на піт-стоп).
Ряйкконен показує найшвидший результат 66-му колі, у цей же час розгортається боротьба за 4-ту позицію: Кубіца і Росберг разом перетинають пряму і ледь-ледь не зіштовхуються. При одночасному сході цих двох гонщиків, Хемілтон пересунувся б на 5-ту позицію, що гарантувала йому чемпіонство. Але на 69-му колі боротьба цих пілотів закінчується тим, що Росберг все-таки обганяє Кубіцу і виходить на 4-те місце.[15]
Ряйкконен фінішує першим і стає новим чемпіоном світу з автоперегонів у класі Формула-1.
Майже протягом семи годин результати перегонів залишалися попередніми. Справа в тому, що пальне, яке було на болідах Росберга, Кубіци та Хайдфельда, які посіли місця з 4-го по 6-те, не відповідало статті 6.5.5 технічного регламенту, в якому вказано, що температура палива у баці боліду може бути не більше, чим на 10° нижча за температуру навколишнього середовища. У разі дискваліфікації цих трьох болідів Льюїс Хемілтон автоматично пересувався б на четверте місце, що забезпечувало йому чемпіонське звання. Але у результаті було прийняте рішення залишити результати гран-прі незмінними. Адже, по-перше, не було суттєвих доказів порушення регламенту, а, по-друге, у минулому за аналогічні порушення гонщики покарання не несли. Пізніше команда «Макларен» подала апеляцію, але вона не була задоволена.[16]
| Пілот | Команда | 1 частина | 2 частина | 3 частина | |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Феррарі | 1:12.303 | 1:12.374 | 1:11.931 | |
| 2 | Макларен-Мерседес | 1:13.033 | 1:12.296 | 1:12.082 | |
| 3 | Феррарі | 1:13.016 | 1:12.161 | 1:12.322 | |
| 4 | Макларен-Мерседес | 1:12.895 | 1:12.637 | 1:12.356 | |
| 5 | Ред Булл-Рено | 1:13.081 | 1:12.683 | 1:12.928 | |
| 6 | Заубер-БМВ | 1:13.472 | 1:12.888 | 1:13.081 | |
| 7 | Заубер-БМВ | 1:13.085 | 1:12.641 | 1:13.129 | |
| 8 | Тойота | 1:13.470 | 1:12.832 | 1:13.195 | |
| 9 | Ред Булл-Рено | 1:13.264 | 1:12.846 | 1:13.272 | |
| 10 | Вільямс-Тойота | 1:13.707 | 1:12.752 | 1:13.477 | |
| 11 | Хонда | 1:13.661 | 1:12.932 | ||
| 12 | Рено | 1:13.482 | 1:12.968 | ||
| 13 | Торо Россо-Феррарі | 1:13.853 | 1:13.058 | ||
| 14 | Торо Россо-Феррарі | 1:13.607 | 1:13.251 | ||
| 15 | Тойота | 1:13.767 | 1:13.315 | ||
| 16 | Хонда | 1:14.054 | 1:13.469 | ||
| 17 | Рено | 1:14.078 | |||
| 18 | Супер Агурі-Хонда | 1:14.098 | |||
| 19 | Вільямс-Тойота | 1:14.417 | |||
| 20 | Супер Агурі-Хонда | 1:14.596 | |||
| 21 | Спайкер-Феррарі | 1:15.217 | |||
| 22 | Спайкер-Феррарі | 1:15.487 |
Найшвидше коло: Кімі Ряйкконен — 1:12.445
Кола лідирування: Феліпе Масса — 46 (1-19, 23-49); Кімі Ряйкконен — 24 (20-21, 50-71); Фернандо Алонсо — 1 (22).