Фуріґана (мова 振り仮名 — фонетичні підказки в японській мові. Складаються з маленьких знаків кани, що надруковані поруч із ієрогліфами або іншими символами, і вказують на їх прочитання. У горизонтальному тексті фуріґана розташовується над лінією тексту, у вертикальному — праворуч від нього, як показано нижче. Фуріґана набирається кеглем "агатом". Іноді її називають: рубі або йоміґана
|
або |
|
Зміст |
Фуріґана може супроводжувати кожний ієрогліф окремо або ціле ієрогліфічне сполучення, при цьому у другому випадку знаки фуріґани розміщуються над усім сполученням, не відбиваючи читання кожного окремого ієрогліфа. Другий спосіб зустрічається частіше, оскільки деякі слова в японській мові мають нестандартне прочитання, що відрізняється від звичайних кунйомі або онйомі окремих знаків. Наприклад, 大人 отона "дорослий".
Наприклад, у словниках ієрогліфів, коли необхідно вказати відмінність між японським прочитанням кунйомі та похідним від китайського прочитання онйомі, японське прочитання записується хіраґаною, а китайське — катаканою. Такий поділ зустрічається лише у словниках і довідковій літературі. У звичайному тексті найчастіше використовується хіраґана. Єдине виключення — китайські топоніми, імена й, іноді, назви страв — вони записуються за допомогою ієрогліфів і пояснюються фуріґаною у формі катакани.
Фуріґана інколи відрізняється від звичайних знаків кани і зменшених форм, які використовуються для подвоєння приголосних і палаталізації голосних. Наприклад, слово 却下 кякка ("відхиляти") зазвичай записується хіраґаною як きゃっか, але фуріґаною воно може бути розшифроване як きやつか. Це є характерним для тексту, який набраний на старих друкованих верстатах: раніше печаток фуріґани для зменшених знаків кани не було. Сьогодні друкарні комп'ютеризовані, і фуріґана у такому вигляді зустрічається рідше.
Найчастіше фуріґана використовується у текстах для дітей, які ще не вміють читати і розуміти незнайомі їм ієрогліфи, але можуть зрозуміти слово за фонетичною транскрипцією, яка записана хіраґаною. Через те, що японські діти вчать хіраґану раніше ніж катакани, у текстах для дошкільників фуріґана також дається й для символів катакани. У дитячих книжках фуріґана подається для всіх ієрогліфів — японською це називається сорубі (総ルビ).
В інших текстах фуріґана може бути надписана над словом, що містить рідкісний ієрогліф. У газетах і журналах фонетичні підказки подаються до всіх слів, що містять знаки, які не входять у список "Дзьойо кандзі".
Фуріґана, як правило, зустрічається на залізничних щитах разом з ієрогліфами і ромадзі , навіть якщо вимова назви станції є загальновідомою. Фуріґана також часто зустрічається на картах, якщо якийсь топонім май незвичну назву.
Японські імена як правило записуються ієрогліфами. Через те, що ієрогліфи можуть читатися по-різному, включаючи особливе читання для власних імен — нанорі, імена часто супроводжуються фуріґаною. У японських анкетах і офіційних документах поруч із графою для запису імені ієрогліфами завжди присутня графа для фуріґани. Іноземні імена зазвичай записуються катаканою.
Фуріґана може використовуватися для транскрипції іноземних імен, які записуються ієрогліфами: особливо китайських і корейських. Китайські імена, як правило, вимовляються на японський манер і транскрибуються хіраґаною. Корейські імена вимовляються як найближче до оригіналу, при цьому вимова записується катаканою. Також фуріґана може використовуватися у рідкісних випадках, коли іноземні імена мають ієрогліфічне написання, як наприклад, імена футбольного гравця Руї Рамоса або політичного діяча Дебіто Арудо.
Ієрогліфи і їхні сполучення зазвичай супроводжуються фуріґаною у підручниках японської мови для іноземців.
Фуріґана також часто використовується у підручниках іноземних мов для японців. Слова записуються буквами іноземного алфавіту. Наприклад, знаки хангилю у підручнику корейської мови будуть супроводжуватися фуріґаною , яка вказуватиме на їхню вимову.
Деякі автори додають фуріґану до жаргонних слів. Саме слово записується ієрогліфом, а фуріґаною подається його жаргонне прочитання.
Посилання у тексті на зразок "див. вище", також часто записуються фуріґаною словами сорэ ((それ) "це" або арэ (あれ) "те".
У караоке фуріґана дуже часто зустрічається у текстах пісень, тому що пісні часто записуються ієрогліфами, які можуть читатися по-різному.
Через те, що ієрогліфи відповідають за зміст, а фуріґана — за звучання, їх можна поєднувати для створення каламбуру або відбиття значення іноземних слів. Можна записати слово "зелений" ієрогліфами (緑色) і додати до нього фуріґану, що відбиває звучання англійського слова "green" (зелений).
Це робиться у субтитрах до іноземних фільмів, коли потрібно зв'язати японські субтитри з мовою героїв, або щоб дозволити перекладачеві зберегти оригінальне звучання імені або терміна, записавши його змістове значення за допомогою ієрогліфів (наприклад, Skywalker ("Скайуокер") з "Зоряних воєн"). Також часто в японській художній літературі фуріґана використовується для додання слову додаткових значень. Наприклад, у науковій фантастиці слово "Земля" може бути доповнена фуріґаною слова "батьківщина" (ふるさと).
| html-код | результат | |||
|---|---|---|---|---|
<ruby>男<rt>おとこ</ruby> |
|
У японському стилі письма, який називається канбун і є японською стилізацією класичної китайської мови, іноді додаються невеликі значки, що мають назву кунтен. На відміну від фуріґани, яка вказує на вимову чи прочитання, кунтен відображає японські граматичні структури, які відсутні у старокитайській мові, а також показуює, яким чином слід пересавляти ієрогліфи, враховуючи японську структуру речення.
Фуріґана зрідка використовується для відбиття не прочитаня, а змісту слова. Наприклад, якщо в тексті зустрічається іноземне слово записане ромадзі, воно може бути перекладено в тексті за допомогою фуріґани. Сьогодні це зустрічається рідше, але наприкінці 19 — початку 20 століття для перекладу й пояснення запозичених слів, що записувалися катаканою, використовувалися ієрогліфи у функції фуріґани. Японською це називається фурикандзі (振り漢字), тому що слово фуріґана застосовується лише до знаків кана.
