| Фідель Алехандро Кастро Рус Fidel Alejandro Castro Ruz |
||
 |
||
| Прем'єр-міністр Куби | ||
|---|---|---|
| Час на посаді: | ||
| 16 лютого 1959 — 2 грудня 1976 | ||
| Попередник | Хосе Миро Кардона | |
| Наступник | посада скасована | |
|
Голова Державної ради Куби
|
||
| Час на посаді: | ||
| 2 грудня 1976 — 24 лютого 2008 | ||
| Попередник | Освальдо Дортікос Торрадо | |
| Наступник | Рауль Кастро | |
|
|
||
| Народився | 13 серпня 1926 (82 роки) Біран, провінція Орйєнте,  Куба |
|
| Громадянство | Куба |
|
| Політична партія | Комуністична партія Куби | |
| Дружина | 1) Мірта Діас Баларт 2) Делів Сото |
|
Фіде́ль Алеха́ндро Ка́стро Рус (ісп. Fidel Alejandro Castro Ruz; *13 серпня 1926) — кубинський політичний діяч, команданте, президент Куби з 1959.
Народився 13 серпня 1926 року в провінції Куби Ор'єнте в родині заможного землевласника.
Батько — Анхель Кастро Архіз (ісп. Angel Castro Argiz, 1875 — 1956). Мати — Ліна Рус Гонсалес (ісп. Lina Ruz Gonzalez).
1942—1945 р. — навчання в коледжі Білені в Гавані.
1945—1949 р. — навчання на юридичному факультеті Гаванського університету, отримав ступінь доктора права.
1948 р. — протестував у складі прогресивних сил проти вбивства популярного лідера Ліберальної партії Колумбії X. Е. Гайтана.
1950—1952 р. — разом із двома колегами створює адвокатську контору, працює адвокатом і одночасно займається політикою.
1952 р. — висунутий від Партії народу Куби, Ортодокси, кандидатом у депутати Національного конгресу Куби. У зв'язку з державним станом вибори не відбулися.
10 березня 1952 р. — на Кубі відбувається державний переворот на чолі з генералом Батістою. Кастро починає підготовку до боротьби за скинення диктатури.
26 липня 1953 р. — очолив збройний виступ проти режиму Батісти. Повстання завершується провалом. Кастро був схоплений і відданий суду військового трибуналу. Цей день вважається датою заснування Руху 26 липня.
16 жовтня 1953 р. — виступ на суді зі своєю знаменитою промовою Історія мене виправдає. Суд присудив Кастро до 15 років тюремного ув'язнення.
Травень 1955 р. — Фіделя Кастро амністували.
Липень 1955 р. — еміграція в Мексику; початок підготовки нового повстання; знайомство з Ернесто Че Геварою.
Грудень 1956 р. — група революціонерів на чолі з Фіделем Кастро висадилася з невеликої яхти Гранма в провінції Ор'єнте. Згодом група перетворилася в Повстанську армію й розгорнула партизанську боротьбу проти диктатури.
1 січня 1959 р. — до влади на Кубі прийшли нові сили на чолі з Фіделем Кастро.
Лютий 1959 р. — Кастро став прем'єр-міністром Революційного уряду Республіки Куба.
16 квітня 1961 р. — заява про соціалістичний характер кубинської революції.
З жовтня 1965 р. — перший секретар ЦК компартії Куби.
1979 р. — вибраний головою Nonaligned Nations Movement
1979 — 1982 р. — голова Руху неприєднання.
1976 р. — пост Головнокомандуючого й голови Державної ради Куби
1 серпня 2006 р. — у зв'язку з курсом реабілітації після операції на кишечнику тимчасово передав керування країною своєму молодшому братові Раулю Кастро.
19 лютого 2008 року Фідель офіційно відрікся від влади на користь свого брата, Рауля Кастро.
У ніч з 18-го на 19-е червня 2008 року національне кубинське телебачення продемонструвало перші за останні 5 місяців кадри з Ф.Кастро. У короткому сюжеті, що транслювався без звуку, розповідалось про годинну зустріч кол. лідера зі своїм товаришем, президентом Венесуели Уго Чавесом[1].
 |
Це незавершена стаття про персоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
