 |
Цю статтю необхідно відформатувати, використовуючи мову розмітки Вікі.
Ви можете допомогти проекту, зробивши це!
|
| Філадельфія City of Philadelphia |
||||
|---|---|---|---|---|
 |
||||
|
||||
| Основні дані | ||||
| Країна: | США | |||
| Регіон: | Пенсильванія | |||
| Засноване: | Отримало статус міста у 1701 р | |||
| Населення - місто: - агломерація: |
1 448 394 (2006) 5 823 233 (2006) |
|||
| Площа міста | 232,1 км² | |||
| Телефонний код: | +1-(215) і (267) | |||
| Міська влада | ||||
| Адреса | - | |||
| Веб-сторінка | офіційна | |||
| Розташування | ||||
 |
||||
Філадельфія (англ. Philadelphia) — місто на східному побережжі США у штаті Пенсильванія, визначний політичний, господарський, культурний й історичний осередок; у Філадельфії проголошено в 1776 році незалежність американських колоній від Британської корони. 1 690 000 мешканців (1980), з передмістями 4,7 млн, у тому ч. 35 — 40 000 українців. Філадельфія — великий осередок українського життя в Америці.
Зміст |
Українці почали оселюватися у Філадельфії з 1880-х років: спершу з Лемківщини, Закарпаття, а згодом і з інших західно-українських земель,— та довгий час не творили вони власного організованого життя. Першими, що почали творити релігійну громаду, — це закарпатці, до яких приїжджав священик з Газельтону: вони створили 1891 парафію св. Духа, яка існує й досі. У 1905 емігранти з Галичини, невдоволені угорськими впливами в цій парафії, організували окрему парафію св. Михаїла. Після приїзду єп. С. Ортинського 1907 закуплено стару протестантську церкву — і в ній відкрито 1908 катедральний храм Непорочного Зачаття. Одночасно поставали з 1903 відділи Українського (Руського) Народного Союзу, читальні «Просвіти» (1905) тощо. Поступово почали сюди українці з інших міст; також прибували нові емігранти. Українські поселенці працювали на паротягобудівних заводах, сталеварнях, цукрових рафінаріях, на залізниці, в порту, а жінки — як домашня обслуга.
Завдяки організаційним зусиллям єпископа Ортинського швидко розбудовано центр українського релігійного і освітнього життя. У роках 1905 і 1909 відбулися у Філадельфії загально-американські просвітні з'їзди, після яких почато закладати читальні «Просвіти» та мережу шкіл українознавства. 1909 створено Товариство Русько-Американських Горожан, яке придбало власний народний дім. У 1911 створено під проводом Сестер Василіянок сиротинець, а з старших хлопців сиротинця утворено 1917 Малу Семінарію св. Павла. 1914 сюди перенесено осідок нової католицької братської організації «Провидіння». З ініціативи єп. Ортинського 1915 створено «Руський Банк». Після остаточного поділу греко-католиків на дві юрисдикційні одиниці (галичан і закарпатців) 1924, Філадельфія стала осідком українського католицького екзархату (єп. К. Богачевський), що в 1958 став Філадельфійською митрополією.
1925 з Чикаго до Філадельфії перейшов православний архієпископ Іоан Теодорович, керуючи звідси парафіями Української Православної Церкви у США. За міжвоєнного часу українське суспільне й культурне життя Філадельфії зазнало значного розвитку: 26—27 жовтня 1922 тут відбувся організаційний з'їзд Об'єднання українських організацій в Америці — і до 1930 діяла його централя; 17—19 липня 1936 Ліґа української католицької молоді відбула тут Українсько-американську олімпіаду і свій IV З'їзд.
Українці Філадельфії брали активну участь в акціях допомоги визвольній боротьбі України: у 1918 відбувся «Український день» зі збіркою; у 1922 році — антибольшевицьке віче; у 1930 — протест проти польської пацифікації в Галичині (20 000 учасників походу). На 1936 стан організованого життя був такий: дві українські католицькі церкви, одна православна, одна греко-католицька закарпатська, шість народних домів, одна цілоденна парафіяльна школа і 1 середня дівоча (обидві під проводом сестер-василіянок), шість вечірніх шкіл українознавства, чотири бібліотеки-читальні, три друкарні, кільканадцять жіночих, молодіжних, братських організацій, спортових клубів, хорів тощо. Виходила газета «Америка», спершу як тижневик, згодом (1918 — 50) — тричі на тиждень; тижневик закарпатських емігрантів — «Русин» (1910—11), православний журнал — «Дніпро» (1927—50) і католицький місячник — «Місіонар» (з 1917). Тут появлялася також русофільська газета «Правда».
У 1944 році у Філадельфії відбувся другий Конгрес українців Америки, який поклав основи для діяльности Українського Конгресового Комітету Америки (УККА): цей же конгрес покликав до життя Злучений українсько-американський допомоговий комітет з осідком тут же. У 1948 році відбувся Світовий з'їзд українського жіноцтва, унаслідок якого створено Світову федерацію українських жіночих організацій, яка у Філадельфії мала свій осідок.
Нова еміграція з таборів переміщених осіб у Західній Європі значно збільшила число українців (бл. 5 — 6 тисяч новоприбулих). Число українських греко-католицьких церков зросло у 1981 до десяти; були також і три православні церкви, дві — євангельсько-баптистські та дві громади п'ятидесятників. Постала низка нових організацій, а серед них: суспільно-політичні, жіночі, ветеранські, профусшщральні, молодечі (зокрема Пласт і СУМ), спортові (т-во «Тризуб», кількакратний чемпіон Американської футбольної ліґи), культурно-освітні («Молода Просвіта» з 1953). Засновано три фінансові установи: Кредитова каса «Самопоміч», Українська щадничо-позичкова спілка та Щаднича каса «Тризуб». Більшість організацій об'єдналися у відділі УККА (довголітні голови: Б. Гнатюк, І. Скальчук, П. Стерчо). Деякі крайові централі утворили свої осідки у Філадельфії: Союз українок Америки (1943 — 74), Об'єднання бувших вояків українців Америки (з 1949), Український музичний інститут в Америці (1952 — 59, дир. Р. Савицький), Українське патріархальне товариство (1970-79), Українське релігійне товариство «Свята Софія» (з 1977). З установ у Філадельфії: дворічний Дівочий коледж «Менор» під керівництвом сестер- василіянок (заснований 1947), Українська мистецька студія (керівник П. Мегик, заснована 1952), Східноєвропейський дослідний інститут ім. В. Липинського (з 1963 — директор Є. Зиблікевич), Філія Українського католицького університету в Римі (створена 1977 — директор Л. Рудницький). У 1980 році заходами корпорації Український освітньо-культурний центр (голова — О. Черник) придбано репрезентативний будинок, у якому мають приміщення Школа українознавства Товариства опіки над українською молоддю «Рідна Школа» у Пенсільванії, Пласт та ряд інших установ і товариств. У Філадельфії діють 3 суботні школи українознавстваб а в 1982 до Філадельфії переніс свій осідок екзильний уряд УНР із офіціозом «Мета».
У роках 1949-57 в тут діяв Український театр під керівництвом В. Блавацького, у кінці 1950-х — на початку 60-и років. «Театр у п'ятницю» (керівник В. Шашаровський). З 1953 працював хор «Кобзар» (диригент Антін Рудницький), а з 1970-х років хор «Прометей» (диригент М. Длябога); є укр. радіопересилання.
Після 1945 виходили у Філадельфії пресові органи: «Америка» (з 1950 як щоденник), «Місіонар», літукфегкний журнал «Київ» (1950 — 64), квартальник «Українська Книга» (з 1971), жіночий місячник «Наше Життя» (1944 — 74), католицький тижневик «Шлях — The Way» (з 1940), «Нотатки з Мистецтва» (неперіодичне видання, ред. П. Мегик і П. Андрусів). Заіснували також книжкові видавництва: «Провидіння» сестер-василіянок, Східноєвропейського Дослідного Інституту, «Київ», та інші.
Розміщення філадельфійських українців значно змінилося: обсервувалася тенденція переселення до кращих дільниць та передмість. У давніх осередках і біля старих церков залишилися невеликі скупчення, як-от: у дільниці Франкліна, крім новозбудованої у неовізантійському стилі катедри (архітект Ю. Ястремський) — релігійно-громадські установи і дім для літніх осіб «Вознесіння». Подібно змінилися праця, професійна структура і життєвий рівень українських мешканців: серед них є кількасот професіоналістів, чимало зайняті в торгівлі і адміністрації, є і фахові робітники. Значне число українців заклало власні торгові і промислові підприємства.
Філадельфія, як і кожне велике місто, має чотирі професійні спорткоманди:
 |
Це незавершена стаття з географії Сполучених Штатів Америки. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
