Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
20 століття | 21 століття | 22 століття
1980-ті | 1990-ті | 2000-ні | 2010-ті | 2020-ті
2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013
[ред.] Майбутні події
[ред.] Річниці
- 29 січня — 90 років з дня бою під Крутами.
[ред.] Вибори
- 5 січня — Дострокові вибори президента Грузії. На другий термін обрано М. Саакашвілі.
- 3 лютого — Борис Тадич повторно обраний президентом Сербії.
- 19 лютого — На виборах президента Вірменії перемогу здобув прем'єр-міністр Серж Саркісян
- 24 лютого — У другому турі президентом Кіпру вибраний Деметріс Христофіас, генсек комуністичної Прогресивної партії трудового народу Кіпру (АКЕЛ).
- 24 лютого — Кубинський парламент в неділю вибрав 76-річного Рауля Кастро головою Держради країни.
- 2 березня — На виборах третього Президента Росії переміг Дмитро Медведєв з результатом 70,28 % голосів.
- 9 березня — парламентські вибори в Іспанії. Соціалістичній робітничій партії Іспанії на чолі з Хосе Луїсом Сапатеро вдалося втримати владу, заручившись підтримкою 43,64 % голосів виборців (169 мандатів Конгресу депутатів).
- 14 березня — Парламентські вибори в іранський меджліс (парламент) восьмого скликання.
- 22 березня — Президентські вибори на Тайвані. Згідно офіційних результатів новим президентом Тайваню став Ма Інцзю, висуванець правлячої партії Гоміньдан (58 % голосів виборців).
- 29 березня — Парламентські і президентські вибори в Зімбабве. За попередніми даними парламентських виборів, половину місць у парламенті (105 із 210) взяла опозиційна платформа «Рух за демократизацію». Також за даними опозиції вже у першому турі президентських виборів переміг їхній кандидат Морґан Тсванґіраї, набравши 50,3 % голосів виборців, у Роберта Муґабе — 43 %. Протягом 10 днів від дня проведення виборів їхніх офіційних результатів не огоошено.
- 6 квітня — Президентські вибори в Чорногорії. Перемогу вже у першому турі одержав чинний президент Чорногорії — Філіп Вуянович (понад 52 % голосів виборців).
- 10 квітня — За результатами виборів у Конституційну асамблею Непалу перемогу здобула партія маоїстів.
- 13 квітня—14 квітня — на дострокових парламентських виборах в Італії перемогли праві партії, провідною серед яких стала «Народ Свободи» Сільвіо Берлусконі.
- 20 квітня — Загальні (президентські, парламентські, до органів місцевого самоврядування і муніціпальні) вибори у Парагваї. Президентом країни вперше за 60 років обрано опозиційного кандидата, колишнього єпископа Фернандо Луго.
- 25 квітня — За підсумками парламентських виборів (другий тур) в Ірані остаточну перемогу зі значною перевагою (69 % від числа усіх мандатів) отримала консервативна партія діючого президента Махмуда Ахмадінеджада.
- 11 травня — На позачергових парламентських виборах у Республіці Сербія перемогу зі значною перевагою одержав проєвропейськи налаштований блок чинного президента Бориса Тадича «За європейську Сербію» (понад 38 % голосів — 103 мандати з 250 парламентських місць).
- 16 травня — На виборах у Домініканській Республіці переобраний діючий президент Леонель Фернандес
- 21 травня — На парламентських виборах у Грузії впевнено перемагає правляча пропрезидентська партія «Єдиний національний рух».
- 25 травня — Позачергові вибори міського голови та депутатів до міської ради м. Києва.
- 1 червня — На позачергових виборах до парламенту Республіки Македонія перемогла правляча партія VMRO-DPMNE (Всемакедонський революційний рух), набравши бл. 50 % голосів виборців. За оцінкою місії спостерігачів ОБСЄ, яка спостерігала за ходом волевиявлення, парламентські вибори в колишній югославській республіці Македонія «не відповідали ключовим міжнародним стандартам».
- 29 червня — перемогу на парламентських виборах в Монголії здобула правляча Монгольська народна революційна партія. Результати виборів викликали безлад в столиці, застосовані війська.
- 27 липня — перемогу на парламентських виборах у Камбоджі здобула правляча Народна партія Камбоджі (91 із 123 мандатів). Лідер Хун Сен (уже керує 23 роки) правитиме країною ще щонайменше 5 років.
- 28 вересня — Парламентські вибори в Республіці Білорусь.
- 15 жовтня — Президентські вибори в Азербайджані.
[ред.] Аварії й катастрофи
- 23 січня — На північному заході Польщі розбився військовий літак CASA С-295, загинуло 20 чоловік.
- 21 лютого — У венесуельських Андах розбився літак ATR 42-300 франко-італійського виробництва, загинуло 46 чоловік.
- 13 березня — У Егейському морі біля берегів Греції внаслідок зіштовхнення зі скелею потонув круїзний лайнер «Георгіс». З судна евакуювали 278 пасажирів і 35 членів екіпажу.
- 15 березня — вибухи на військових складах поблизy Тирани. 26 вбитих та близько 300 поранених.
- 23 березня — в акваторії Гонконга після зіткнення з китайським суховантажним судном затонуло українське судно «Нафтогаз-67». 7 членів екіпажу врятовані, 18 зникли без вісти.
- 27 березня — в Чорне море впав український вертоліт Мі-8, що прямував до острова Зміїний. Загинуло 13 прикордонників.
- 28 квітня — о 4:43 ранку за місцевим часом, поїзд Пекін — Циндао зіткнувся із зустрічним поїздом. За попередніми даними загинуло 66 чоловік, 246 — поранено, 51 з яких знаходилися в важкому стані.
- 28 квітня — український вертоліт Мі-8 впав на плавучу платформу «Тавріда» в Чорному морі, загинуло 20 чоловік.
- 4 травня — буревій «Наргіс» у М'янмі забрав життя понад 78 000 людей, 56 000 зникли без вісти, півтора мільйона залишилися просто неба.
- 12 травня — в китайській провінції Сичуань о 14:28 за місцевим часом стався землетрус силою 8 балів, який забрав життя близько 70 тисяч людей.
- 8 червня — потужній вибух метану на шахті імені Карла Маркса у Єнакієвому. В зону вибуху перебувало 37 шахтарів, 23 з них вдалося спасти в рятувальній операції.Загинуло 13 шахтарів.
- 10 червня в аеропорту Хартума зазнав аварії літак Airbus A310, 33 людей з 217 на борту загинули.
- 21 червня тайфун «Феншень» перекинув філіппінський паром Princess of Stars, на якому перебувало понад 800 пасажирів. Спаслося 57.
- 23—26 липня — потужні грозові зливи спричинили велику повінь на західній Україні, північній Румунії та Молдові. В Україні загинуло понад 30 людей, в Румунії стихія забрала життя 5-ох. Внаслідок території 6 областей Західної України оголошено зоною стихійного лиха.
[ред.] Народились
Див. також Категорія:Народились 2008
[ред.] Померли
Див. також Категорія:Померли 2008
[ред.] в Україні
- 4 лютого — Небієрідзе Борис Костянтинович, український кінорежисер, творець першого українського серіалу «Роксолана»
- 12 лютого — Чайка Віктор Анатолійович, міський голова Рівного.
- 8 березня — Шайдеров Володимир Олександрович, міський голова Феодосії, від гострої серцевої недостатності.
- 17 квітня — Носов Віктор Васильович, футбольний тренер
- 30 травня — Борис Анфіянович Шахлін, радянський спортсмен, 7-разовий олімпійський чемпіон зі спортивної гімнастики.
- 5 червня - Герасимов Іван Олександрович, генерал, депутат від КПУ.
- 9 червня - Анатоль Перепадя, перекладач з романських мов на українську, популяризатор літератури і культури романських країн.
- 22 червня — Олександр Пантелеймонович Святогоров, радянський розвідник.
[ред.] у світі
- 1 січня — Толмачов Олег Васильович, радянський хокеїст.
- 2 січня — Чой Йо-Сам, унаслідок травми, отриманої в боксерському поєдинку.
- 3 січня — Абдулов Олександр Гаврилович, російський актор (*1953).
- 4 січня — Амбарцумян В'ячеслав Міранович, радянський футболіст, було збито автомобілем.
- 11 січня — Гілларі Едмунд, перший підкорювач Евересту (*1919).
- 12 січня — Бачинський Геннадій, російський телерадіоведучий.
- 17 січня — Фішер Роберт, американський шахіст, колишній чемпіон світу.
- 18 січня — Ентоні Мінгелла, британський кінорежисер, сценарист, продюсер та актор.
- 22 січня — Леджер Хіт, австралійський актор Голівуду, через неправильне вживання ліків.
- 27 січня — Сухарто, президент Індонезії (1966—98).
- 12 лютого — Патаркацишвілі Бадрі Шалвович, грузинський підприємець-мільярдер і політик (*1955).
- 16 лютого — Борис Хмельницький, російський актор театру кіно.
- 19 лютого — Єгор Летов, російський і радянський рок-музикант, поет, лідер групи «Гражданская оборона».
- 19 лютого — Бессмертнова Наталія Ігорівна, російська балерина.
- 23 лютого — Янез Дрновшек, президент Словенії (2002—07), архітектор словенської незалежності.
- 2 березня — Чіаурелі Софіко Михайлівна, радянська і грузинська актриса, народна артистка Грузинської РСР, народна артистка Вірменської РСР.
- 19 березня — Артур Кларк, британський письменник фантаст.
- 31 березня — Гальшка Осмольська, польський палеонтолог, професорка, спеціалістка у дослідженнях динозаврів та викопних крокодилів.
- 8 квітня — Румянцева Надія Василівна, видатна радянська і російська актриса.
- 13 квітня — Джон Арчибальд Вілер, американський фізик, автор терміну "чорна діра"
- 16 квітня — Едвард Лоренц, американський математик і метеоролог, один із творців теорії хаосу.
- 12 травня — Роберт Раушенберг, американський художник, представник абстрактного експресіонізму, концептуального мистецтва і поп-арту.
- 14 травня —Юрій Ритхеу, російський чукотський письменник.
- 15 травня — Вілліс Юджин Лемб, американський фізик, лауреат Нобелівської премії 1955 року.
- 26 травня — Сідні Поллак, американський кінорежисер, продюсер і актор.
- 1 червня — Йосеф Лапід, ізраїльський громадський і політичний діяч, журналіст і телеведучий.
- 1 червня — Ів Сен-Лоран, французький модельєр.
- 7 червня — Діно Різі, італійський кінорежисер.
- 10 червня — Чингіз Айтматов, радянський і киргизький письменник і громадський діяч.
- 17 червня — Жан Делануа, французький кінорежисер, сценарист і актор.
- 22 червня — Клаус‑Міхаель Грюбер, німецький оперний режисер
- 24 червня — Леонід Гурвич, американський економіст, Нобелівський лауреат 2007 року.
- 6 липня — Нонна Мордюкова, російська акторка з українським корінням
- 11 липня — Анатолій Приставкін, російський письменник
- 11 липня — Майкл ДеБейкі, американський кардіохірург
- 13 липня — Броніслав Геремек, польський політик, євродепутат
- 25 липня — Михайло Пуговкін, радянський комедійний кіноактор
- 27 липня — Юсеф Шахін, режисер, класик єгипетського кіно
- 3 серпня — Олександр Солженіцин, російський письменник, лавреат Нобелівсбкої премії з літератури 1970 року
- 9 серпня — Махмуд Дарвиш, палестинський поет
Національна премія України імені Тараса Шевченка — лауреати 2008 року
- Голота Любов Василівна, письменник — за роман «Епізодична пам'ять».
- Дзекун Олександр Іванович, режисерові-постановнику, Петрів Володимир Юліанович, актор — за виставу «Берестечко» Рівненського обласного академічного українського музично-драматичного театру.
- Ляшенко Геннадій Іванович, композитор — за кантати «Містерія тиші» та «Вітражі й пейзажі» для хору a cappella на вірші Тараса Шевченка і Богдана-Ігора Антонича.
- Малахов Віталій Юхимович, режисер-постановник, Бенюк Богдан Михайлович, актор, Сумська Наталія В'ячеславівна, актриса — за виставу «Про мишей та людей» театральної компанії «Бенюк і Хостікоєв».
- Перебийніс Петро Мусійович, поет — за збірку поезій «Пшеничний годинник».
- Селянська Віра Остапівна (Вірі Вовк), письменниця, громадянці Бразилії — за книги «Сьома печать», «Ромен-зілля» та переклади творів української літератури португальською мовою.
- Сідак Василь Васильович, майстер народного мистецтва — за серію дерев'яної скульптури.
- Ткачук Михайло Петрович, кінорежисер — за документальний серіал «Загадка Норильського повстання» (про опір українських політв'язнів у таборах Гулагу).
- Франчук Валерій Олександрович, художник — за цикл живописних творів «Розгойдані дзвони пам′яті», присвячений жертвам Голодоморів в Україні.
- Якимець Володимир Ярославович, Нудик Ярослав Володимирович, Богач Богдан Михайлович, Капраль Андрій Миронович, Шавало Андрій Михайлович, Турянин Роман Федорович, виконавцям вокальної формації «Піккардійська терція» — за концертні програми 2003 — 2006 років.
2008 - Вибрана стаття
2008 - Цікавинки